На іспанському телебаченні дедалі частіше постає питання про роль розважального контенту в інформаційних програмах. Один з нещодавніх прикладів – передача відомої ведучої Ани Роси Кінтани, де експерт з аналізу міміки вивчав жести Генерального прокурора держави під час виступу у Верховному суді. У ефірі обговорювалися такі поняття, як емоційна та раціональна півкулі мозку, а спеціаліст, використовуючи спеціальні технології, коментував вирази обличчя прокурора, рухи його губ та насуплені брови. Він навіть жартівливо згадав, що насуплений лоб може бути не тільки показником необхідності ін'єкцій ботулотоксину, але й, можливо, натяком на вину.

Автор статті спочатку мав намір виступити з критикою такої "легковажності" у серйозних новинах, але потім переглянув свою позицію. Було відзначено, що подібні формати, як, наприклад, аналіз почерку чи поліграф, вже давно використовуються у медіа для залучення аудиторії. Ведучі чудово розуміють, що ці елементи важливі для утримання глядачів та роблять програму цікавішою, особливо коли йдеться про теми, які активно обговорюються в суспільстві.

Ідея полягає в тому, що телеканали не можуть дозволити собі бути нудними, використовуючи занадто академічну мову або вузькоспеціалізовані терміни. Глядач залишається біля екрана, якщо контент захопливий. Це не обов'язково означає зниження якості журналістики, але підкреслює важливість вміння подати інформацію в цікавій формі, навіть якщо вона здається деяким "розважальною".

"Той, хто спробував, знає – це розвага. І в цьому немає нічого поганого."