Часи, коли латиноамериканські письменники переїжджали до Барселони, прагнучи опублікуватися у великих каталонських видавництвах, минули. Тепер літературний "бум", швидше за все, спалахне спочатку на американському континенті. Імпульс незалежних латиноамериканських видавництв, розширення мережі літературних агентів у регіоні, переклади на англійську мову та активізація книжкових ярмарків за останні два десятиліття кардинально змінили ландшафт іспаномовної літератури.

Хоча Барселона зберігає значну економічну вагу та культурний капітал, літературні бесіди тепер активно ведуться в Мехіко, Боготі, Буенос-Айресі та Нью-Йорку. Як підсумовують Ана Лусія Баррос та Марія Хосе Охеда, редактори колумбійського Laguna Libros, "більше не потрібно їхати, щоб повернутися". Результатом є набагато складніша мозаїка, ніж та, в якій тріумфував чоловічий канон 60-х і 70-х років.

Раніше, щоб аргентинський, чилійський або мексиканський автор потрапив до Колумбії, його спочатку мали опублікувати в Іспанії. Сьогодні, за словами Нубії Масіас, колишнього директора групи Planeta в Мексиці, США та Центральній Америці, зростає фрагментація у продажу прав. До 2000-2001 років видавці часто змушували авторів підписувати довічні контракти на всі мови та формати. Ці часи минули, і розвиток таких великих книжкових ярмарків, як у Гвадалахарі, сприяє відкриттю нових ринків прав.

Однак, попри ці зміни, потужна видавнича індустрія Барселони все ще зберігає свою важкість, яку важко протиставити. 65% обігу видавничого сектора в Латинській Америці припадає на компанії зі штаб-квартирою в Барселоні або Каталонії, згідно з даними міської ради. Цей відсоток охоплює місцеві філії великих компаній, які працюють автономно, але координуються з головним офісом і набули фундаментального значення. Гільєрмо Кіхас, директор мексиканського видавництва Almadía, наголошує, що Барселона залишається важливою для прийняття рішень про те, "що буде опубліковано і що читатимуть".

Тим не менш, існує помітний розрив: іспанські читачі виявляють значно менший інтерес до латиноамериканських авторів, ніж сама видавнича індустрія. Хоча латиноамериканські письменники становлять майже 50% іспаномовних каталогів великих видавництв, їхні продажі в Іспанії становлять лише близько 1% від загального обігу. Ця розбіжність є викликом для видавців, які прагнуть відтворити читацький феномен, подібний до "буму" Габо або Боланьо. Проте Барселона, завдяки своїм літературним програмам та престижним агентствам, продовжує залишатися життєво важливим "мостом" і місцем зустрічі для авторів з обох сторін Атлантики.