Культовий французький кіножурнал «Cahiers du cinéma» визнав документальний фільм «Вечори самотності» (Tardes de soledad) каталонського режисера Альберта Серра найкращою стрічкою 2025 року. У списку також представлені нові роботи таких відомих режисерів, як Пол Томас Андерсон і Надав Лапід, а також Клебер Мендонса Фільо, Річард Лінклейтер та Крістіан Петцольд. Примітно, що Серра вже з'являвся в цьому престижному рейтингу у 2022 році зі своїм фільмом «Пасіфікція».

«Вечори самотності» – це документальна стрічка про перуанського тореадора Андреса Рока Рея, володаря «Золотої мушлі» кінофестивалю в Сан-Себастьяні. Фільм викликав значні суперечки, оскільки антитавристичні організації розцінили його як захист жорстокого поводження з тваринами, яке приховує тавромахія. Серра протягом трьох років знімав різні бої биків за участю матадорів, показуючи як драматизм арени – кров, пісок, агонію биків, – так і інтимні моменти з життя тореадора: підготовку світлового костюма, передбойові ритуали та поїздки з командою.

Сам Серра, будучи прихильником кориди, відкинув критику, заявивши в інтерв'ю: «Моя думка мало значить, коли створюється такий фільм, як „Вечори самотності“. Я вважаю протести, що вимагали вилучення фільму, інфантильними та смішними. Це витвір мистецтва. Фільм є самодостатнім твором, і все в ньому має своє естетичне обґрунтування. Мене не цікавлять причини чи ідеологія, лише кіно. Я також знаю, що кіно посилює реальність. Я творю, виходячи з чесності».

Режисер також зазначив, що донедавна показ тавромахії в кіно був «неможливим» через відсутність відповідних технологій, таких як бездротові мікрофони з довговічними батареями. «Усе, що було раніше, було занадто схематичним або поверхневим. Або гротескним. З цими камерами, шукаючи щось цікаве, ми принаймні щось знаходимо. Насправді реальність мене не цікавить. Мені цікаво, коли завдяки зображенням кориди, Рока Рея та його команди глядач трохи гіпнотизується. Коли зображення викликає фантазію і змушує мріяти», – додав Серра.

Серра не хоче приховувати жорстокість кориди, стверджуючи, що вона є її невід'ємною частиною, і що було необхідно показати цей баланс. «Cahiers du Cinéma», заснований у 1951 році, є одним із провідних світових видань про кіно та швидко став «біблією» авторського кіно, будучи живильним середовищем для французької «нової хвилі» з такими режисерами, як Франсуа Трюффо та Жан-Люк Годар.