В Іспанії знову розгорілася дискусія щодо графіків телевізійних програм, зокрема, щодо пізнього завершення прайм-тайму. Популярні пригодницькі реаліті-шоу та кулінарні змагання часто тривають далеко за північ, що стає неприйнятним для звичайних глядачів, які мають робочі та особисті зобов'язання.

Колишня тимчасова президентка RTVE та телевізійний експерт назвала "частку аудиторії" (share) "згубним" явищем, стверджуючи, що телеканали "обманюють самі себе" у гонитві за рейтингами. Наприклад, одна програма розпочалася о 23:30 і закінчилася після 1:00 ночі, а інші шоу регулярно завершуються о 02:15 або 02:30 ранку.

Іспанські канали, такі як La 1 та Antena 3, застосовують систему "подвійної пропозиції прайм-тайму", продовжуючи тривалість популярних програм для збільшення своєї частки аудиторії. Це показник, що відображає відсоток глядачів, які дивляться певну передачу в конкретний момент серед усіх увімкнених телевізорів. Це вирішальний індикатор для конкуренції та привабливості для рекламодавців.

Однак ця залежність від частки аудиторії приховує драматичне падіння загальної кількості глядачів традиційного телебачення. За десятиліття середня аудиторія у час максимального перегляду скоротилася на третину, з 18,2 мільйона до 12,4 мільйона глядачів. Навіть якщо окремі програми зберігають або перевищують свою попередню частку, вони роблять це зі значно меншою кількістю телеглядачів.

Тактика продовження програм до пізньої ночі дозволяє каналам "роздувати" показник share. Оскільки з настанням глибокої ночі загальна кількість глядачів різко зменшується, ті, хто залишається, зосереджені на небагатьох програмах, що транслюються. Ця стратегія ставить під сумнів роль громадських мовників, таких як RTVE, які можуть стверджувати, що програми доступні на замовлення. Проте це фактично означає, що традиційне телебачення відштовхує своїх глядачів.

Критика також спрямована на ЗМІ, які представляють боротьбу за частку аудиторії як "боксерський поєдинок", спотворюючи справжню роль аудіовізуального контенту. Успіх, на думку експертів, не повинен визначатися виключно сирими цифрами рейтингів, а якістю та актуальністю змісту.