Декількома словами
У Мадриді відбулася прем'єра вистави «Люди, місця та речі», де Ірен Есколар і Пабло Мессьє досліджують безодню залежностей та людського болю, пропонуючи глядачеві глибоке занурення у складні психологічні теми. Постановка підкреслює важливість покликання та підтримки у боротьбі з аддикціями.
У Мадридському театрі «Еспаньйоль» відбулася прем'єра вистави «Люди, місця та речі» за п'єсою Дункана Макміллана. Режисером-постановником став Пабло Мессьє, а головну роль зіграла Ірен Есколар. Ця робота є глибоким дослідженням людських залежностей та природи болю, який спонукає людей шкодити собі та іншим.
Актриса Ірен Есколар давно прагнула співпраці з Пабло Мессьє, чия режисерська діяльність привернула її увагу ще 15 років тому. Спільний проект, над яким вони працювали тривалий час, нарешті втілився в життя. Мессьє, відомий своїм унікальним підходом до режисури, поєднує вимогливість із надзвичайною делікатністю під час репетицій, що дозволяє акторам максимально розкрити свої образи.
Сюжет вистави торкається тем падіння у безодню залежностей, відчаю та пошуку примирення. На сцені розгортаються історії персонажів, які перебувають на межі саморуйнування, але водночас зберігають іскру надії. Режисерська робота Мессьє, у співпраці з сценографом Максом Гленцелем, створює потужну та багатогранну атмосферу, що дозволяє глядачеві глибоко зануритися у переживання героїв.
Ірен Есколар зазначає, що підготовка до ролі, яка вимагала повного занурення у світ аддикцій, була для неї інтенсивним досвідом. Вона прагнула зрозуміти деструктивну спіраль залежностей та важливість постійного слухання та підтримки. Актриса підкреслює, що усвідомлення того, що самотужки впоратися з такими проблемами неможливо, є ключовим аспектом. Відновлення душі, що постраждала від безодні залежності, можливе завдяки іншому «наркотику» — покликанню та творчості.
Сам Мессьє також поділяє віру в покликання як у джерело сили, що допомагає долати страхи. Вистава не лише досліджує тему залежностей, а й порушує питання про традиції в театрі, наважуючись переосмислювати класику та шукати нові форми вираження.