Декількома словами
Іспанська радіостанція запустила освітню програму для школярів, що навчає їх основам радіожурналістики та створення подкастів. Проєкт покликаний подолати "інформаційний розрив" у молоді, навчити їх критично мислити та користуватися різними джерелами інформації.
Нещодавнє тимчасове "вимкнення" соціальних мереж на кілька годин відірвало підлітків від звичного віртуального світу. Для багатьох це стало справжнім відкриттям: "Ми ніколи не слухали радіо так довго", – зізнаються учні однієї зі шкіл у Понтеведрі, Іспанія. Вони завітали на місцеву радіостанцію в рамках проєкту, що має на меті відродити шкільне радіо та підвищити медіаграмотність.
Через два дні після зникнення зв'язку діти вчаться працювати в ефірі: створювати структуру подкастів, тренувати дикцію для живої та цікавої подачі, записувати якісний звук. "Діти, приходячи сюди, певно, думають, що просто пропустять уроки, але коли бачать процес, вони повністю перетворюються і захоплюються. Це вражаюче", – зазначає журналіст Альфонсо Гонсалес, який веде заняття.
Проєкт покликаний навчити школи використовувати радіо як інструмент навчання. У першому етапі беруть участь 146 закладів освіти різних рівнів із провінцій Понтеведра та Ла-Корунья. Багато з них мали обладнання, але не знали, як ним користуватися. Програма виявилася настільки успішною, що наступного року її планують розширити на старші класи та професійні коледжі.
Організатори наголошують на значній користі радіо для розвитку молоді. Радіотехніки покращують ораторські навички та читання, розвивають уяву та допомагають подолати страх публічних виступів. Учні також вчаться шукати та досліджувати інформацію. "Особливо залучені сільські школи. І їхні учні краще читають", – каже Мамен Ерміда, заступниця директора станції. Її дідусь був одним із піонерів радіомовлення в Іспанії, і на його честь названі премії, що вручатимуться за найкращі подкасти, створені учасниками проєкту.
Альфонсо Гонсалес пояснює дітям, як правильно записувати інтерв'ю: "Мікрофон не можна тримати занадто близько до рота – буде перевантаження; і не надто далеко – запишеться зайвий шум". Важливо підготувати кілька ключових запитань. Під час монтажу подкасту, попереджає він, перші 30 секунд є вирішальними: "Якщо почнеться нудно, слухач одразу перемкнеться. Неважливо, наскільки крута інформація прозвучить на 25-й хвилині. А якщо помітно, що ви читаєте з папірця, мозок слухача також відключається".
Гонсалес висловлює занепокоєння з приводу дезінформації, з якою стикається молодь. "Нові покоління дуже відірвані від традиційних медіа. Вони вважають, що соціальні мережі – це медіа. Більшість абсолютно не поінформовані, ніби живуть у паралельному віртуальному світі". Тому, на його думку, медіа мають йти до навчальних закладів. "Необхідно подолати цей розрив, інакше ми матимемо покоління комунікативно неграмотних людей, які не знатимуть, що відбувається навколо, і не матимуть критеріїв для формування думки. Це серйозно".
Журналістка Лус Еспіньо вчить дітей працювати з голосом. Вона пояснює, що тіло – "як інструмент", і важливо правильно стояти, щоб голос звучав добре. "Не потрібно імітувати когось, не потрібно надто сильно артикулювати", – наголошує вона. На практиці учні пробують читати різні тексти: вірші, рекламні оголошення, спортивні репортажі, новини. "Вкладайте в голос емоції, потрібно передавати. Якщо треба жестикулювати, жестикулюйте". Незабаром вони матимуть можливість спробувати себе у прямому ефірі.
Гонсалес згадує, як під час "вимкнення" побачив на вулиці групу підлітків, що зібралися навколо старенького транзистора. Через два дні студенти, які беруть участь у проєкті, зізналися йому, що відключення електрики показало їм: радіо може бути набагато більше, ніж просто музика. "Дуже хотілося б, щоб хоча б половина з них продовжувала слухати радіо, але хто знає. Головне, щоб куплені на батарейках транзистори не залишилися припадати пилом". На радіостанції намагаються цьому запобігти.
