Декількома словами
Новий фільм Карли Сімон «Ромерія» розповідає про дівчину, яка шукає своїх біологічних батьків в Іспанії 80-х, зіткнувшись з наслідками епідемії героїну.
На Каннському кінофестивалі режисерка Карла Сімон представила свою нову роботу «Ромерія», яка глибоко зворушила глядачів. Фільм, що переносить нас в Іспанію 80-х років, розповідає про 18-річну дівчину Марину, яка вирушає в Галісію на пошуки своїх біологічних батьків. Дія розгортається в 2004 році, незадовго до того, як Марина вступає до кіношколи.
В основі сценарію — щоденник матері Марини. Дівчина, рухома бажанням отримати офіційний документ для стипендії, починає розслідування, щоб дізнатися більше про своїх батьків, які стали жертвами епідемії героїнової залежності. Фільм звертається до важкої теми стигми, пов'язаної з героїном та СНІДом, які залишили глибокий слід у життях багатьох іспанських сімей.
Сімон, яка вже продемонструвала свій талант у попередніх роботах, знову показує вміння створювати пронизливі сімейні портрети. У «Ромерії» вона досліджує тему мовчання та заперечення, характерну для родини з вищого середнього класу. Марина, за підтримки своїх двоюрідних братів та сестер, шукає відповіді в будинку, де питання під забороною. Її особиста одіссея захоплює глядача.
Візуальний стиль фільму, створений за допомогою оператора Елен Лувар, надає картині особливої глибини та виразності. Фінал фільму переносить глядача у світ снів, де Марина подорожує спогадами про батьків, втіленими у вигляді морських пейзажів та містичних образів. Сімон, уникаючи штучних ефектів, створює історію, сповнену почуттів та переживань.
Головну роль у фільмі виконала Люсія Гарсія, чия гра, разом з молодим актором Мітчем, вражає своєю глибиною та щирістю. Камера, що виступає в ролі мосту між минулим і сьогоденням, допомагає Марині зібрати докупи шматочки цієї трагічної історії, нагадуючи про колективну трагедію Іспанії 80-х.
