Декількома словами
У статті авторка ділиться особистими спогадами про свою матір та їхній особливий зв'язок, побудований навколо телевізора. Через призму втрат та спільних інтересів розкривається глибока прихильність і любов.
У колонці, написаній в особистій манері, авторка згадує про свою матір та їх особливий зв'язок, який будувався навколо телевізора. У статті порушуються теми кохання, втрати та простих радощів життя.
Мати авторки завжди хотіла проводити її день народження разом. Коли мати померла у цей день, авторка зрозуміла, що це була її остання спроба бути поруч.
Авторка розповідає, як, коли матір перевели до будинку престарілих, єдине, що її турбувало, – наявність телевізора в кімнаті. Їй не вистачало улюблених каналів. Одного разу, коли авторка прийшла провідати матір і виявила вимкнений телевізор, вона зрозуміла, що це тривожний знак, набагато серйозніший, ніж будь-які медичні аналізи.
Телевізор був для них спільною точкою дотику, «пуповиною», яка пов'язувала їх протягом усього життя. Автор згадує їхні розмови про телепередачі та вподобання, особливо про фільми зі злочинами. На закінчення авторка висловлює надію, що після смерті на них чекає хороша «програма».
