Декількома словами
У статті розглядається феномен критики книг у сучасних медіа, коли для висловлювання думки достатньо участі в теледебатах, а не прочитання твору. Автор аналізує цю практику та її вплив на письменників.
У сучасному медійному світі, де швидкість і стислість правлять балом, критикувати книгу, не прочитавши її, стає буденністю. Мова йде про парадокс, коли для того, щоб висловити думку про твір, достатньо лише участі в теледебатах, а не занурення в сам текст.
Журналістка Марта Небот у телепередачі різко розкритикувала Хав'єра Серкаса, звинувативши його у відбілюванні католицької церкви. На питання письменника, чи читала вона його книгу, Небот відповіла негативно. Автор статті іронічно зауважує, що в телевізійних дебатах, де головне – миттєва реакція, глибоке вивчення тексту не тільки не потрібне, а й шкідливе. Ретельне читання, на його думку, лише ускладнює завдання, змушуючи сумніватися і пом'якшувати формулювання.
Для успішної участі в телешоу, де потрібно висловити категоричне судження, читання може стати перешкодою. Щоб зберегти гостроту критики, достатньо вихоплювати окремі цитати з контексту, маніпулювати фактами та уникати занурення в суть. Автор стверджує, що в сучасних медіа більш прийнятною є швидка та ефектна критика, а не глибокий аналіз.
Письменникам, на думку автора, варто змиритися з тим, що їхні книги обговорюватимуть, не читаючи їх. Головне – не зазнаватися і пам'ятати, що в публічному просторі важливіше не те, що написав автор, а те, що про його книгу думають інші.
