Декількома словами
Марія Помбо розмірковує про читання, ставлячи під сумнів його здатність покращувати людей і закликаючи до більш реалістичного погляду на цей процес.
Відома особистість Марія Помбо кидає виклик традиційному уявленню про читання, заявляючи, що воно не обов'язково робить людей кращими. Її думка викликає широку дискусію в літературному світі.
Помбо стверджує, що читання саме по собі не гарантує морального вдосконалення. Вона вказує на те, що серед найгірших людей, яких вона зустрічала, було чимало начитаних особистостей, зокрема літературних критиків, сповнених злості. Вона нагадує про освіченість таких історичних постатей, як Сталін і Гітлер, ставлячи під сумнів зв'язок між читанням та мораллю.
Помбо закликає відмовитися від ідеалізації читання та визнати, що воно може бути лише способом отримання задоволення. Вона стверджує, що читання – це егоїстичне та усамітнене заняття, яке не робить нас кращими, а, скоріше, веде у себе. Замість того, щоб шукати в читанні моральне виправдання, Помбо пропонує насолоджуватися ним заради власної втіхи.
Цей контроверсійний погляд на роль читання в житті людини викликає інтерес і змушує замислитися про його справжнє значення. Помбо пропонує відмовитися від нав'язаних стереотипів та подивитися на читання під новим кутом, як на особисту, навіть егоїстичну, насолоду.
