Нещодавно вийшов фільм «Неділі» («Los domingos»), який став об'єктом глибокого аналізу, досліджуючи теми релігійного покликання та життєвих рішень. Ця стрічка порушує фундаментальні питання про вибір шляху та сенсу існування, зокрема через історію молодої жінки, яка вирішила стати босоногою кармеліткою.

Авторка статті ділиться особистими враженнями від відвідування Монастиря Втілення в Авілі взимку 2021 року, де вона стала свідком церемонії постригу. Ця подія, названа невимовно красивою, але водночас трагічною, спонукала до роздумів про свободу вибору та про те, що означає «жити». Будучи атеїсткою в четвертому поколінні, авторка намагалася розпізнати смуток чи жаль на обличчях батьків новопостриженої черниці, порівнюючи її вибір із загальноприйнятими шляхами кар'єри, сім'ї та сучасного споживання.

Фільм «Неділі», високо оцінений за глибоке зображення складності сімейних стосунків, зосереджує конфлікт навколо релігійного покликання 17-річної Айнари. Її тітка, культурна менеджерка з особистими проблемами, сприймає рішення племінниці піти в монастир не як вільний вибір, а як втечу від життя, зумовлену травмами та недоліками, такими як рання смерть матері та відсутність батька. У статті підкреслюється, що всі серйозні життєві зобов'язання так чи інакше народжуються з внутрішніх потреб і порожнеч, ставлячи під сумнів абсолютну «свободу» будь-яких рішень.

«Неділі» — це складне кіно, синопсис якого важко звести до однієї теми. Фільм порушує питання релігійного покликання чи родини, нетерпимості «толерантних» чи духовної маніпуляції. Однак одне безсумнівно: він про сенс, про любов і про те, що відбувається, коли вони пронизують нас або відсутні в нашому житті.