Декількома словами
Дідьє Ерібон випустив дві книги, присвячені класовій нерівності та боротьбі з нею. "Повернення до Реймса" – мемуари, а "Життя, старість і смерть простої жінки" – роздуми про старість.
Французький соціолог та філософ Дідьє Ерібон випустив дві книги, які об’єднані темою класової нерівності та прагнення вирватися з зумовленої долі. Видання каталонською мовою мемуарів Ерібона "Повернення до Реймса" набуло широкого суспільного резонансу, як і вихід його нової роботи "Життя, старість і смерть простої жінки".
У книзі "Повернення до Реймса" Ерібон описує свою родину та дитинство, проведене в робітничому районі на півночі Франції. Він аналізує, як класова нерівність впливає на життя людей, як формуються їхні цінності та переконання. Ерібон, який покинув рідне місто заради навчання та кар'єри, розповідає про свій шлях до самовизначення в середовищі паризької інтелігенції.
Книга є не тільки сімейними мемуарами, а й соціологічним дослідженням. Автор чесно розповідає про суперечності, з якими йому довелося зіткнутися: з одного боку, він бачив "голу експлуатацію" своїх батьків, з іншого – відчував відразу до їхнього способу життя, висловлювання думок та спілкування.
Друга книга Ерібона, "Життя, старість і смерть простої жінки", присвячена його матері. У ній він розглядає проблеми старіння та роль літніх людей у сучасному суспільстві. Ерібон критикує систему охорони здоров'я, описуючи будинки престарілих як "школи для тих, хто чекає смерті" або "центри тортур".
Книги Ерібона викликали широкий інтерес у Франції та за її межами, змушуючи читачів замислитися про вплив класової нерівності на життя кожної людини. Його роботи – це сміливий погляд на соціальні проблеми, який не залишить байдужим жодного читача.
Підсумовуючи, обидві книги Дідьє Ерібона є важливим внеском у сучасну соціологію та філософію. Вони зачіпають актуальні теми, які хвилюють суспільство і змушують задуматися про власну долю.
