Каталонський гурт Oques Grasses анонсував свій прощальний концерт на стадіоні Lluís Companys, квитки на який було розпродано за рекордні дев'ятнадцять хвилин, а в черзі очікували понад 100 000 охочих. Ця безпрецедентна подія в музичному світі Каталонії знаменує собою закінчення цілої епохи. Беззаперечний внесок гурту та його значна спадщина, підкріплена цими вражаючими цифрами, ставлять питання про те, хто зможе зайняти їхнє місце на каталонській сцені.

Oques Grasses з'явилися на піку розквіту поп- та поп-рок музики, коли такі колективи, як Els Amics de les Arts, Mishima та Manel, вже користувалися величезною популярністю. Одночасно з цим набирали оберти й так звані "святкові" гурти, що поєднували ска, румбу та реггі, наприклад, La Pegatina та Txarango. Унікальність Oques Grasses полягала в тому, що вони не вписувалися повністю ні в одну з цих хвиль, але при цьому були їхніми спадкоємцями, поєднуючи оптимістичне свято з ліричною чутливістю.

Їхня музика торкається майже всіх поколінь, демонструючи, що їхнє звучання – це не швидкоплинний тренд, а голос цілого покоління. Від альбому до альбому гурт постійно вводив нові звуки та тенденції, зберігаючи при цьому свою неповторну ідентичність: запам'ятовувані, легко наспівувані мелодії, оптимістичну меланхолію та універсальні тексти.

Музиканти пояснили, що починали як група друзів і закінчують так само. В умовах, коли музична індустрія все більше диктує формати, а невеликі майданчики зникають, поступаючись місцем великим фестивалям, стає все складніше для нових самобутніх проектів. Важливо не лише шукати заміну Oques Grasses, а й створювати простір для зростання нових, нестандартних музичних ініціатив.