Морський музей у Барселоні приймає виставку "Pearls: Baler" (Перлини: Балер) філіппінського фотографа Арчі Геотіни. Проєкт, що є частиною глобальної ініціативи, вшановує жіночу стійкість, текстильну спадщину та дику природу.

Брутальна сцена серфінгу з літаками, бомбами та напалмом із класичного фільму Френсіса Форда Копполи "Апокаліпсис сьогодні" знімалася саме на узбережжі Балера на Філіппінах у 1976 році. Зйомки фільму несподівано сприяли появі серфінгу в цьому регіоні. Члени знімальної групи залишили після себе дошки для серфінгу на пляжі, і місцеві мешканці почали самостійно освоювати цей вид спорту. Так Балер став колискою філіппінського серфінгу.

Минуло майже п'ять десятиліть з моменту візиту Копполи, і Балер перетворився на всесвітній центр паломництва для серферів завдяки своєму океану з ідеальними хвилями. Якщо в ті далекі 70-ті роки серфінг був переважно чоловічою справою, то з часом до нього долучилися й жінки.

Однією з перших була Івок Нанай Наморо, яка у свої 70 років досі залишається на гребені хвилі. Сама Нанай, разом зі своєю 13-річною онукою Кет Кет (професійною серфінгісткою), своєю найкращою подругою та також піонеркою Розалі Та Нене Ліндер, а також Мері Рамос Кабель, яка перебуває на пізніх термінах вагітності, стали чотирма музами для фотопроєкту Арчі Геотіни, представленого у Морському музеї Барселони до 16 червня.

Вони є головними героїнями міжпоколіннєвої історії, яка ламає стереотипи про філіппінських жінок, показуючи їх у зв'язку з приголомшливим пейзажем та пишаючись своїм корінням. Ці серфінгістки, які позують для Геотіни, одягнені не в сучасні гідрокостюми чи брендові купальники, а в традиційний одяг свого походження.

Фотограф Арчі Геотіна розпочав проєкт "Pearls" у 2020 році, під час пандемії, а запустив його у 2021 році. Він починав, мріючи наяву, натхненний жінками та їхнім зв'язком із матір'ю-природою, поки вони "танцюють і грають з океаном". Перша серія, знята на Філіппінах, стала настільки популярною, що дозволила розширити проєкт та фотографувати жінок-серфінгісток у Мексиці, Кореї, Індонезії, Таїланді та інших країнах, які також демонстрували своє традиційне вбрання.

Згодом надійшло замовлення від Генерального консульства Філіппін у Барселоні – сфотографувати серію "Pearls" на пляжі Балера. Це дало чудову нагоду розповісти про те, де зародився серфінг на Філіппінах, враховуючи міцні історичні зв'язки з Іспанією, зазначає фотограф.

Позуючи на хвилях або на скелях; у чорно-білому або повному кольорі; у малому чи великому форматі – споглядання Нанай, Та Нене, Мері та Кет Кет на знімках приносить насолоду, що виходить далеко за межі візуального сприйняття. "Філіппінська жінка сильна та стійка, вона є центром громади. Це ті, хто піклується, хто найбільше жертвує, хто є хранительками мудрості", – описує їх Геотіна.

Серед вбрання, яке демонструють музи Балера, виділяється філіпініана – коротка, напівпрозора блузка. До процесу євангелізації місцеві жителі ходили з оголеним торсом. Коли вони почали відвідувати церкву, місіонери попросили їх прикриватися. Так з'явилися ці тонкі блузки – їхній спосіб сказати "ми прикриваємося, але не повністю". Ці блузки, часто структурованого крою, також мають вишукані вишиті мотиви – слід іспанського впливу на місцевий одяг, пов'язаний із знаменитим Галеоном з Акапулько – морським шляхом, що до XIX століття зв'язував Філіппіни з Іспанією через Мексику.

Поєднання філіпініани з витканою вручну спідницею-парео слід сприймати не як данину минулому, а як декларацію намірів. Цей традиційний одяг знову увійшов у моду і тепер надихає багатьох дизайнерів. Це відродження також викликало інтерес до більш природних та стійких матеріалів, таких як волокна ананаса, жусі та інабель, а також до стародавніх ремісничих технік.

Філіппінські дизайнери Денніс Лустіко та Раджо Лорел співпрацювали з Геотіною, надавши для проєкту два образи високої моди. Ці вбрання не тільки з'являються на кількох фотографіях (на моделі), але й експонуються у Морському музеї Барселони.

Хоча деякі знімки можуть нагадувати модну редакцію, Геотіну це зовсім не турбує. Він ніколи нічого не планує, а просто прагне показати те, що йому подобається, та поділитися своєю культурою у найбільш креативний спосіб. З цим духом свободи та поваги до місцевих традицій він продовжує свій проєкт "Pearls", мандруючи найвіддаленішими серф-пляжами світу.