Шведський письменник грецького походження Теодор Калліфатідес, автор «Іншого життя для життя», у свої 87 років повертається з новою роботою — романом «Жінка, яку потрібно любити».

Дитинство Калліфатідеса було затьмарене трагічними подіями в його рідній Греції, спустошеній нацистською окупацією. У віці п'яти років він став свідком страти людини німецькими військами, що глибоко вплинуло на його життя і змусило його зіткнутися з жорстокістю світу в ранньому віці.

Після цих болючих переживань та громадянської війни, що послідувала за окупацією, Калліфатідес у 25 років переїхав до Швеції, намагаючись дистанціюватися від травмуючих спогадів. Це рішення також призвело до розриву з рідною мовою: він написав понад двадцять книг шведською, мовою, яку він полюбив і на якій почувався вільним говорити правду.

Однак бажання відновити зв'язок зі своїми мовними коренями привело його до грецької мови в пізнішому віці. Роман «Інше життя для життя» ознаменував це повернення. Його нова книга, «Жінка, яку потрібно любити», продовжує дослідження людських емоцій, зосереджуючись на любові — не обов'язково романтичній, а як на «тихій гармонії» та глибокій прихильності між людьми.

Письменник висловлює глибоке розчарування та збентеження щодо поточного стану світу. Він стверджує, що йому важко зрозуміти, як після жахів Другої світової війни знову можуть з'явитися фанатизм і прагнення до війни. «Якщо на сцені з'являється пістолет, хтось врешті-решт вистрілить з нього», — говорить він, підкреслюючи трагічний цикл насильства та конфліктів. Калліфатідес вважає ці часи сумними, що є похмурим роздумом про прогрес людства.