Варіс Ахлувалія: Стиль, життя та філософія

Ми бачили його у фільмах, рекламних кампаніях, на світлинах з вечірок. Бездоганно одягнений чоловік, завжди в тюрбані та сорочці з трьома розстебнутими ґудзиками. Настільки привабливий, що здається знайомим, ніби плутаєш його з сусідом. Цей чоловік – Варіс Ахлувалія (Амрітсар, Індія, 50 років), актор і дизайнер з великим та різнобічним досвідом.

Він працював з такими режисерами, як Вес Андерсон, Спайк Лі та Лука Гуаданьїно, співпрацював з Gap, APC або Gucci, створював ювелірні вироби, власний чай і брав участь у проєктах з охорони навколишнього середовища. У нього навіть є власний день у Нью-Йорку, куди він переїхав з батьками, коли був дитиною. Це 19 жовтня, і він був заснований у 2016 році мером Біллом де Блазіо на знак визнання «потужного» послання Ахлувалії, сикха, на підтримку порозуміння і терпимості між релігіями.

«Я люблю жартувати, що Бог – мій агент і він добре попрацював. У мене немає жодних скарг», – каже Варіс, сміючись. «У мене було захопливе життя, яке я ніколи не міг передбачити». Правда полягає в тому, що божественне втручання було досить прихильним до нього, і з купи небесних дарів йому були призначені ті, що дають хороші історії.

У 2005 році він знявся у своєму першому фільмі «Водне життя», після зустрічі з його режисером Весом Андерсоном на мітингу за мир перед будівлею Організації Об'єднаних Націй. Пізніше Спайк Лі зателефонував йому для «Не спійманий – не злодій» (2006), попросивши його телефон у Віллема Дефо. «Все мені відкривалося, але правда також і в тому, що потім я повністю віддаюся справі», – коментує він зі свого будинку в Нью-Йорку.

Для репортажу ICON ми зустрілися з Варісом у Лондоні, одному з його улюблених міст.

У своїх поїздках до Лондона він знаходить час, щоб загубитися в музеї сера Джона Соуна, погуляти в парку Хемпстед-Хіт, переглянути книги з магії та духовності в Treadwells і поїсти в таких ресторанах, як Rochelle Canteen, сучасному індійському Bibi, кав'ярні у віденському стилі Fischer's і дуже популярному (і дорогому) River Cafe. «Останнє – це очевидно, але я б брехав собі, якби не згадав про це».

Переглядаючи Pinterest і Google Images, ми знаходимо портрети Ахлувалії, який грає в пінг-понг у бездоганному білому костюмі; у відпустці з вишитим халатом, подорожує у фургоні з курткою з клаптиків і намистом з бісеру... Немає сумнівів, що він дбає про кожну деталь. Усі його фотографії є уроком стилю, і багато з них використовувалися знову і знову як посилання для стилістів, дизайнерів або арт-директорів (хоча, як він сам нарікав у минулому, створення мудбордів не приносить грошей).

«Я хочу думати, що мене не турбує мода, але насправді я отримую від неї задоволення. Хоча я роблю все це не для того, щоб потрапити в списки найкраще одягнених», – пояснює він.

«Мій підхід протягом останніх 20 років полягає в тому, щоб, наскільки це можливо, розробляти те, що я ношу», – продовжує він.

Сучасний денді, муза, людина епохи Відродження або ідеальний гість, Варіс представляє момент на початку двохтисячних, коли фільми Веса Андерсона були освіжаючими, фотографи вуличного стилю, такі як The Sartorialist, вирішували, хто крутий, а Нью-Йорк був центром всесвіту.

У світі у вогні турботи та смаки хіпстерів навіть викликають ніжність. Варіс усвідомлює все це, і очевидно, що він пережив всю цю інді-міфологію, частиною якої він був.

Раніше присвячений ювелірним виробам, сьогодні він виробляє чайні суміші у співпраці з командою ботаніків, відновлюючи цю тисячолітню традицію використання трав і цілющих рослин. Будь то трави чи дорогоцінні камені, «в цілому, все, що я роблю, пов'язано з відзначенням ритуалів, які визначають наше життя», – розмірковує він.

Він також розробив A Bottle of Love, напій без алкоголю та цукру. Цей «еліксир», як він його називає, є ігристим і складається з органічних інгредієнтів. Наразі він продається лише в Азії та США.

Варіс – непитущий, щодня п'є настої без кофеїну, і, як тільки встає, йому потрібна лише вода, щоб запуститися.

«Я не хочу залежати ні від чого, щоб вийти з дому і бути готовим робити речі», – каже він. Звучить як рутина спартанця, але це більше пов'язано з гедоністичною концепцією оздоровлення, яка не відмовляється від насолод життя.

«Ви щойно повністю потрапили в точку, oh my god!», – вигукує дизайнер. «Я ніколи не описував це таким чином, але це так. Я практикую прийняття задоволення, я не вірю в благополуччя як жертву та стриманість. Я ніколи не пригнічував себе, я думаю, що це помітно; те, що я не п'ю, не означає, що я не розважаюся. Навпаки».

«Спойлер: ми всі помремо, скільки б біохакінгу дехто не робив. Як сказав [майстер дзен] Шунрю Судзукі Роші, «життя – це як вихід у море на човні, який ось-ось потоне». Але це не означає, що ми не можемо святкувати життя без комплексів.

Дійшовши до цього моменту, Варіс не хоче входити на територію проповіді, але як батько однорічної дитини, яку він ділить зі своєю партнеркою, дизайнеркою Медді Мун, він усвідомлює ідею догляду як ключ до щастя.

«Це більше, ніж просто масаж, це піклування про себе, про інших і про планету. Я розробляю теорію, але мені пощастило бачити це на практиці, завдяки моїй матері та моїй дружині. Здатність серця любити, розширюватися, давати, ділитися та відчувати відданість не має меж. У цьому його сила», – підсумовує він.

На цьому інтерв'ю підходить до кінця, але звідси ми заохочуємо Варіса розширити свою професійну кар'єру роллю гіда та духовного вчителя.