Мережа VIPS, заснована в Мадриді у 1969 році мексиканським підприємцем Пласідо Аранго, стала невід'ємною частиною культурного ландшафту іспанської столиці. Спочатку це були не тільки ресторани, а й магазини, що пропонували книги, фільми на VHS та DVD, газети та журнали. Цей унікальний формат "ресторан + магазин", що працював до пізньої ночі, дозволяв мадридцям перекусити гамбургером і придбати книгу за північ, створюючи атмосферу, що нагадувала Нью-Йорк з фільмів Спайка Лі або Мартіна Скорсезе.

Протягом десятиліть VIPS служив маяком для жителів міста, приваблюючи як звичайних офісних працівників, так і знаменитостей, таких як Лола Флорес, Хав'єр Маріас та Аляска. Його заклади були місцями зустрічей для різних міських племен, а також майданчиками для інтелектуальних дискусій та творчої роботи, як це було у випадку з журналістом і письменником Давидом Гістау, який перетворив один з VIPS на свою особисту "редакцію".

Кулінарна концепція VIPS полягала в адаптації американських та мексиканських страв до місцевих смаків, пропонуючи, наприклад, знамениті оладки з вершками поряд з традиційною іспанською сочевицею та хеком. З часом меню постійно оновлювалося, включаючи такі інновації, як карбонара з Сорії з торреснос або VIPS Веллінгтон.

У 1980-ті роки дизайн деяких закладів VIPS, наприклад на вулиці Фуенкарраль, доручався молодим та експериментальним архітекторам, що підкреслювало їхню роль як центрів міської культури. Проте до 2018 року більшість магазинів VIPS закрилися. Причинами стали зміна споживчих звичок, перехід до онлайн-купівель та поява магазинів з більш тривалим графіком роботи.

Незважаючи на закриття магазинів, VIPS залишається серцем бізнесу та важливим елементом мадридської культури. Його ресторани продовжують бути місцем для сніданків, обідів, полуденків та вечерь, збираючи найрізноманітніших відвідувачів – від пенсіонерів до закоханих пар та груп молоді, зберігаючи свою унікальну есенцію, але при цьому постійно оновлюючись.