Декількома словами
Експертка Карме Трилья запропонувала нестандартне рішення проблеми доступної оренди: державні гарантії виплат власникам житла в обмін на зниження орендних ставок. На її думку, такий підхід стабілізує ринок і збільшить пропозицію доступного житла.
Експертка з питань житла Карме Трилья представила своє бачення розв'язання проблеми доступності оренди. Її ключова пропозиція полягає в тому, щоб влада надавала гарантії виплат власникам нерухомості на випадок неспроможності орендарів. Взамін власники житла повинні будуть погодитися на зниження або контроль цін на оренду та не вилучати свої об'єкти з ринку.
Виступаючи на одному із заходів у Барселоні, Трилья підкреслила, що поточна ситуація характеризується вкрай низьким обсягом державного захищеного житла, браком землі та фінансування для будівництва необхідної кількості нових одиниць. На її думку, регулювання цін на оренду має здійснюватися у співпраці з власниками, а не нав'язуватися їм.
«Якщо ми хочемо мати доступне житло для оренди з власниками, які готові брати участь у цьому ринку, система не повинна бути нестабільною», — зазначила експертка. Вона додала, що нинішня ситуація, коли власники стикаються з ризиками неплатежів та жорстким контролем, створює уявлення про те, що орендний бізнес не є вигідним або перспективним, що перешкоджає збільшенню пропозицій на ринку.
Трилья, яка очолює Метрополітенську обсерваторію житла Барселони, нагадала, що після запровадження контролю орендних ставок у Каталонії рік тому, спостерігається тенденція до переорієнтації власників на короткострокову та сезонну оренду, яка дозволяє їм оминати чинне законодавство.
Експертка також торкнулася глибинних причин житлових проблем, серед яких назвала розрив між рівнем зарплат та цінами на житло, демографічний тиск (особливо зростання вразливих груп, таких як мігранти), дисбаланс попиту та пропозиції після спаду в будівництві, а також повільний та складний процес запуску нових будівельних проєктів. Серед інших пропозицій Трильї — забезпечення стабільного фінансування будівництва доступного житла, аналогічного періодам минулого, та більш активне використання операторів третього сектору (некомерційних організацій) для будівництва та управління житловим фондом, як це прийнято в інших країнах Європи.
Питання недостатнього фінансування для розширення державного житлового фонду стало окремою темою обговорення. Було зазначено, що для будівництва десятків тисяч необхідних квартир потрібні значно більші інвестиції, ніж виділяється зараз. Підкреслювалася необхідність посилити роль регіональної влади в реалізації таких проєктів, оскільки місцеві муніципалітети часто не справляються з інвестиційним, будівельним та управлінським навантаженням.
Представники приватного сектора також висловили занепокоєння. Вони вказали на складнощі з отриманням земельних ділянок під забудову, високе податкове навантаження та тривалість бюрократичних процедур при отриманні дозволів на будівництво. Всі ці фактори сповільнюють розвиток ринку та перешкоджають збільшенню пропозиції як на продаж, так і для оренди.
