Глобальний мінімальний податок для корпорацій: дослідження показує, що податкова конкуренція не зникне, а змінить форму

Глобальний мінімальний податок для корпорацій: дослідження показує, що податкова конкуренція не зникне, а змінить форму

Декількома словами

Нове дослідження свідчить про те, що запровадження глобального мінімального податку для багатонаціональних корпорацій не покладе край податковій конкуренції між країнами. Натомість держави активно стимулюють бізнес, зменшуючи податкову базу через різні пільги, що залишає можливості для податкової оптимізації.


Міжнародна податкова архітектура зазнає значних змін. Одним із ключових кроків стало запровадження глобального мінімального податку на прибуток для великих багатонаціональних корпорацій, підтримане понад 130 країнами. Очікувалося, що ця угода сповільнить «гонку на дно» між країнами щодо зниження ставок корпоративного податку, яка посилилася за останні десятиліття.

Однак, згідно з даними нового дослідження Податкової обсерваторії ЄС, замість припинення податкової конкуренції, угода сприяє її трансформації. Країни все активніше використовують стимули, такі як пільги на дослідження та розробки (НДДКР) або заходи, спрямовані на зменшення податкової бази.

«Впровадження глобального мінімального податку, ймовірно, прискорить перехід до податкової політики, що спрямована на зменшення податкової бази», — зазначається у повідомленні Обсерваторії. Аналіз майже 300 податкових змін, реалізованих у країнах ЄС з 2014 по 2022 рік, виявив, що переважна більшість із них (86%) стосувалася саме реформ податкової бази, а не зниження юридичної ставки податку.

За цей період середня ефективна податкова ставка, сплачена великими багатонаціональними корпораціями в ЄС зі свого чистого прибутку, знизилася на 2,7 відсоткових пункти (з 20,8% до 18,1%). Це зниження є більш значним, ніж падіння середньої юридичної ставки податку (з 23% до 21%). Різниця свідчить про те, що основним рушієм зниження ефективної ставки є саме реформи податкової бази.

Автори дослідження відзначають, що такі реформи часто пов'язані зі спеціальними режимами, мета яких — залучення інвестицій, стимулювання НДДКР або надання преференційного режиму доходам від інтелектуальної власності. Хоча ці режими можуть сприяти зростанню та інноваціям, вони також можуть просто посилювати податкову конкуренцію між країнами, призводячи до переміщення прибутків та інвестицій без реального економічного ефекту.

У 2021 році понад 130 країн зобов'язалися запровадити мінімальну ставку податку у 15% для багатонаціональних компаній з доходом понад 750 мільйонів євро. Ця ініціатива, відома як «стовп 2» (Pillar 2) ОЕСР/G20, має на меті встановити ефективне мінімальне оподаткування для запобігання переміщенню прибутків компаніями до юрисдикцій з низькими або нульовими податками. Проте угода передбачає винятки та пільги, такі як «патентні коробки» (вирахування за НДДКР) або податкові кредити, що вважаються «сумісними» з духом реформи. Крім того, країни можуть запровадити національний додатковий мінімальний податок, щоб забезпечити збір 15% всередині країни.

«Глобальний мінімальний податок все ще залишає простір для податкової конкуренції», — підсумовує документ. Перехід від конкуренції за ставками до конкуренції за зменшення податкової бази, ймовірно, посилиться, оскільки країни переглядатимуть свої системи стимулів відповідно до нового податку.

Read in other languages

Про автора

<p>експерт із глибокого аналізу та фактчекінгу. Пише аналітичні статті з точними фактами, цифрами та перевіреними джерелами.</p>