Мервін Кінг, колишній керуючий Банку Англії, презентував свою нову книгу «Радикальна невизначеність», написану у співавторстві з економістом Джоном Кеєм. У цій праці автори розглядають складне мистецтво прийняття рішень, кидаючи виклик уявленням про прості рішення для складних економічних проблем.

Кінг стверджує, що нинішній рівень невизначеності не перевищує той, що існував у минулому. Він наводить приклади пандемії, фінансової кризи та Карибської кризи, щоб проілюструвати, що невизначеність є постійною складовою історії. Замість того, щоб намагатися виміряти невизначеність, Кінг наголошує на важливості розуміння її впливу на уряди, бізнес та родини, а також на здатності приймати ефективні рішення в таких умовах.

Одним із ключових уроків пандемії є значення стійкості в управлінні бізнесом. Кінг підкреслює необхідність пом'якшення ризиків, наприклад, через диверсифікацію постачальників. Він також критикує економічну професію за створення ілюзії здатності передбачати майбутнє, стверджуючи, що навіть центральні банки не можуть точно прогнозувати власні майбутні рішення щодо процентних ставок.

Кінг зазначає, що дані важливі, але недостатні, оскільки більшість проблем є унікальними. Важливі рішення вимагають не лише інформації, а й критичного мислення та здатності оцінювати позитивні та негативні наслідки. Він застерігає від спроб приписувати ймовірності всім подіям, особливо потенційним кризам, таким як нові пандемії чи геополітичні конфлікти, закликаючи зосереджуватися на поточних подіях.

Щодо штучного інтелекту, Кінг бачить його як потужний інструмент, що доповнює людський інтелект, а не замінює його. ШІ відмінно справляється з обчисленнями та розпізнаванням образів, але йому бракує інтелектуальної уяви для концептуальних стрибків, які властиві людям. Наприклад, у медицині ШІ може допомогти у діагностиці, але не замінить лікаря у здатності ставити правильні питання та мислити нестандартно.

Кінг вказує на проблему короткострокового планування в західних демократіях як на серйозну перешкоду для прийняття довгострокових рішень, необхідних для вирішення проблем державного боргу та інвестицій. Він закликає політиків бути чесними з виборцями, пояснюючи необхідність непопулярних заходів, таких як підвищення податків, заради фінансової стабільності майбутніх поколінь.

Він також критикує центральні банки за недооцінку інфляції після пандемії, закликаючи до більшої прозорості та чесності щодо їхніх помилок та невизначеності економічних прогнозів. Кінг стверджує, що ніхто не може точно передбачити майбутні процентні ставки, і спроби це зробити підривають довіру.

Колишній глава Банку Англії зазначає, що наслідки фінансової кризи 2008 року досі відчуваються у вигляді зниження інвестицій та появи "компаній-зомбі", які виживають лише за низьких процентних ставок. Він сподівається, що нормалізація процентних ставок може сприяти зростанню продуктивності. На політичному рівні Кінг бачить розчарування населення, викликане нерівним ставленням до різних секторів економіки під час кризи.