Німеччина активувала фонд у розмірі одного мільярда євро, призначений для зниження своєї стратегічної залежності від критично важливої сировини, що поставляється з Китаю. Ця урядова ініціатива передбачає інвестиції в проєкти з видобутку, переробки та утилізації основних матеріалів з метою диверсифікації джерел постачання та зміцнення національної економічної безпеки.

Рішення прийнято на тлі глобальних торговельних напружень та побоювань повторення енергетичної кризи, спричиненої залежністю від російського газу. Влада Берліна прагне уникнути "вузьких місць" у ланцюгах постачання та додаткових витрат, на які вже вказувала Федерація німецької промисловості (BDI) через затримки або недостатні поставки сировини з Китаю.

Китай займає домінуюче становище на світовому ринку, контролюючи близько 70% видобутку та 90% світових потужностей з переробки рідкісноземельних металів. Ці матеріали є життєво важливими для ключових секторів, таких як енергетичний перехід, зелена мобільність, оборона та аерокосмічна промисловість.

Європейський Союз також ухвалив закон про критичну сировину для захисту своєї промисловості та зниження залежності від одного постачальника. Німецький фонд, спочатку схвалений у жовтні 2024 року, але відкладений через зміну уряду, дозволить державі безпосередньо брати участь у проєктах або фінансово підтримувати їх через Кредитний інститут для відновлення (KfW).

Компанії можуть розраховувати на частку капіталу KfW в розмірі від 50 до 150 мільйонів євро. В даний час три проєкти в Німеччині, Канаді та Австралії знаходяться на стадії ретельного аналізу ризиків. Один з цих проєктів належить компанії Vulcan Energy, яка планує видобувати літій з термальних вод Верхньорейнської долини.

Експерти наголошують на необхідності розширення підтримки й на проєкти, що знаходяться на ранніх стадіях розвідки. Івонна Аренц, генеральний директор Асоціації гірничодобувної промисловості, геології та навколишнього середовища (VBGU), розкритикувала відсутність державної підтримки для фази розвідки, яка є ключовою для ідентифікації та оцінки ресурсів.

Німеччина, будучи високоіндустріальною та технологічно розвиненою країною, потребує великих обсягів сировини, особливо для енергетичного переходу. До списку критично важливої сировини Європейської комісії входять літій, мідь, нікель, рідкісноземельні метали (такі як неодим), кобальт, графіт, боксити, бор і колтан.

Марен Лідтке, геолог з Федерального інституту геонаук і природних ресурсів (BGR), підкреслила повну залежність від Китаю, особливо щодо важких рідкісноземельних металів, і закликала до європейського підходу до проблеми, вважаючи, що зусилля однієї країни майже неможливі. Вона також зазначила, що основною перешкодою для інвестицій є необхідність довгострокових контрактів на купівлю за певними цінами.

Хоча Німеччина має значні запаси, такі як транскордонне родовище літію Циннвальд, з оціночними запасами близько 3,8 мільйона тонн літію у 2023 році, простої наявності ресурсів недостатньо. Необхідні соціальна згода, інвестори, виробники, покупці та кваліфікована робоча сила. Корнеліус Бер, експерт із сировини з економічного інституту IW у Кельні, нагадав про кризу рідкісноземельних металів у 2010 році, коли Китай на кілька тижнів обмежив експорт до Японії, підкресливши ризики надмірної залежності. Він зазначив, що аргумент низької вартості довгий час переважав над оцінкою ризиків, а нещодавні дослідження вказують на "високий" ризик залежності, особливо в контексті тайванського конфлікту.

Незважаючи на пошук альтернативних виробників, залишаються питання щодо їх кількості, швидкості нарощування виробництва та чи є вони обов’язково менш ризикованими країнами, ніж Китай.