Напруженість щодо державних витрат зростає в глобальному масштабі і починає впливати на рахунки держав, які шукають способи збільшення своїх доходів. Податковий тиск у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), згідно з попередніми даними за 2024 рік, опублікованими у вівторок в останньому звіті Revenue Statistics, досяг рекордних 34,1% від ВВП.

Середнє співвідношення доходів до ВВП зросло з 33,7% у 2023 році до рекордних 34,1% минулого року, після двох послідовних років падіння. Іспанія продемонструвала аналогічне зростання, піднявши свій податковий тиск до 36,7%, що вище середнього показника по клубу розвинених економік, як і інші країни з консолідованою державою добробуту, переважно європейські.

Незважаючи на збільшення, податковий тиск в Іспанії у 2024 році був нижчим, ніж у 2022 році (36,8%). Однак це не означає, що державні доходи зменшилися. Навпаки, вони досягли максимумів і цього року прямують до нового рекорду. Пояснення очевидного парадоксу полягає в розрахунку величини, яка визначається як пропорція між надходженнями та ВВП. Якщо економіка падає більше, ніж надходження, коефіцієнт автоматично зростає. У 2020 році Іспанія була країною ОЕСР, де податковий тиск зріс найбільше. У 2021 році він досяг 37,4%, за даними організації, але цей показник не вказує на те, що надходження в мільйонах євро були вищими за поточні. Відповідь полягає у знаменнику — ВВП, який різко впав під час кризи охорони здоров'я значно більше, ніж доходи.

Сьогодні іспанська економіка не тільки відновила втрачені тоді позиції, а й збільшила свій розмір та потужно розвивається, вдвічі швидше, ніж єврозона. Інфляція, яка вийшла з-під контролю у 2022 році після російського вторгнення в Україну, також зіграла свою роль, підштовхнувши як номінальне зростання (яке включає зростання цін), так і надходження.

Відповідно до звіту ОЕСР, найбільшу частку в загальних державних надходженнях Іспанії становлять відрахування до системи соціального забезпечення (34,7%) — основна частина припадає на компанії, — за ними йдуть податок на доходи фізичних осіб (24,4%) та ПДВ (17,6%). Схема схожа в решті 38 країн-членів організації, хоча остаточний показник податкового тиску сильно відрізняється через високу неоднорідність як з точки зору економічної та демографічної структури, так і моделі держави.

Мексика зафіксувала найнижчий показник співвідношення державних доходів до ВВП — 18,3%, і також була країною, де податковий тиск знизився найбільше минулого року, значною мірою через падіння надходжень від податку на прибуток корпорацій. Південна Корея та Норвегія також зафіксували зниження більш ніж на один процентний пункт. Данія посіла протилежний кінець списку, з податковим тиском 45,2% у 2024 році — найвищим серед усіх країн клубу.

Інші країни, які зафіксували частку понад 40%, всі знаходяться на європейському континенті: Австрія (43,4%), Бельгія (42,6%), Фінляндія (42,2%), Франція (43,5%), Італія (42,8%), Люксембург (41,5%), Норвегія (40,2%) та Швеція (41,4%). Це держави з міцною системою соціального захисту, які інвестують більше, ніж інші, у послуги та пенсії. Фактично, Іспанія має нижчий податковий тиск, ніж у середньому по Європі, але їй рекомендується вжити додаткових заходів для покриття зростаючих витрат на пенсії, зокрема, переглянути в бік підвищення податки на споживання, особливо ПДВ та акцизи, які мають численні податкові пільги, через які втрачаються надходження.

Податковий тиск зріс у 22 країнах ОЕСР, значною мірою через збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб та соціальних відрахувань. Це узгоджується з відновленням заробітних плат та збільшенням соціальних відрахувань у 2024 році, як зазначено у звіті, посилаючись на покращення, зафіксовані після кризи COVID та подальшого інфляційного шоку. Навпаки, показник знизився у 13 країнах і залишався незмінним лише в одній — Сполучених Штатах (25,6%).

Країною з найбільш вираженим зростанням стала Латвія, де у 2024 році зафіксовано зростання на 2,4 процентних пункти до 34,9% завдяки збільшенню надходжень за різними статтями (податок на доходи фізичних осіб, відрахування та податок на прибуток корпорацій). Друге за величиною зростання було зареєстровано в Словенії — на 1,9 пункти до 38,3% завдяки збільшенню доходів від внесків до системи соціального забезпечення.

За даними 2023 року, останнього року, за який доступні дані по всіх країнах ОЕСР, внески до системи соціального забезпечення зробили найбільший внесок у загальні доходи. В середньому вони становлять 25,5% від надходжень і показали зростання на 0,7 пункти порівняно з попереднім роком. Другим за значимістю податком є податок на доходи фізичних осіб (23,7%), який також збільшив свій внесок за аналізований період. ПДВ становив трохи більше однієї п'ятої (20,5%), а інші споживчі податки — додаткові 10,8%. Податок на прибуток корпорацій вніс 11,9%, зафіксувавши зниження на одну десяту порівняно з 2022 роком.