Декількома словами
Аргентина зіткнулася з проблемою нестачі резервів, що ставить під загрозу виконання умов МВФ. У статті аналізується важливість резервів для економіки країни та ризики, пов'язані з поточною ситуацією.
Напередодні кінцевого терміну, встановленого Міжнародним валютним фондом (МВФ), уряд Аргентини під керівництвом Хав'єра Мілея зіткнувся зі серйозною проблемою: необхідністю накопичити близько 5 мільярдів доларів США протягом кількох днів. Це ключове завдання для виконання умов угоди з МВФ та отримання нових траншів фінансування.
На даний момент чисті резерви Центрального банку Аргентини перебувають у негативній зоні, досягаючи -7,5 мільярдів доларів США, в той час як за умовами угоди вони повинні скласти -2,5 мільярда доларів. Це означає, що країні необхідно акумулювати значну суму в найкоротші терміни, що виглядає практично нездійсненним завданням.
У понеділок Центральний банк оголосив про низку заходів, спрямованих на зміцнення грошово-кредитної політики, включаючи викуп монетарних пасивів, збільшення банківських резервів та випуск нових облігацій (BOPREAL). Також вживаються кроки для залучення доларів, наприклад, щомісячний випуск боргових зобов'язань на 1 мільярд доларів, призначених виключно для іноземних інвесторів, та спрощення умов для залучення капіталу. Однак, ці заходи навряд чи суттєво змінять ситуацію з резервами.
Зокрема, угода з МВФ дозволяє враховувати лише перші 500 мільйонів доларів, отримані від операцій РЕПО. До того ж, до кінця липня очікується значний платіж за зовнішньою заборгованістю у розмірі близько 4,3 мільярда доларів США, що лише погіршить проблему.
Незважаючи на можливість запиту відстрочки у МВФ, президент Мілей дотримується позиції, що накопичення резервів не є необхідним в умовах плаваючого обмінного курсу. Прихильники цієї лібертаріанської точки зору стверджують, що вартість долара визначається ринком, і Центральний банк не повинен втручатися.
Однак, міжнародні резерви відіграють критично важливу роль у забезпеченні економічної стабільності. Вони служать буфером проти економічних потрясінь, захищаючи країну від різкого відтоку капіталу та зовнішніх шоків. Багато економічних досліджень підтверджують, що країни з більшими резервами менш схильні до валютних та фінансових криз. Накопичення резервів знижує волатильність обмінного курсу та допомагає запобігти кризам.
В контексті Аргентини, накопичення резервів має вирішальне значення для виконання зобов'язань перед МВФ та отримання нових траншів фінансування. Крім того, резерви є ключовим фактором, що впливає на країновий ризик.
Стратегія уряду передбачає вихід на міжнародні ринки капіталу у другій половині року для залучення необхідних коштів. Основною умовою для цього є зниження країнового ризику, який наразі знаходиться на високому рівні (близько 650 базисних пунктів, що відповідає процентній ставці близько 11%). Високий країновий ризик робить запозичення вкрай дорогими.
У зв'язку з цим виникає питання про накопичення резервів, оскільки випуск боргових зобов'язань зазвичай здійснюється в доларах США. Ряд досліджень показує, що накопичення резервів є одним з основних факторів, що впливають на зниження країнового ризику. Аргентині необхідно збільшити співвідношення резервів до ВВП, яке зараз становить всього 6%, щоб успішно розміщувати борг на міжнародних ринках.
На закінчення, незважаючи на лібертаріанську позицію президента Мілея, емпіричні дані свідчать про важливість резервів. Ігнорування цього факту може призвести до серйозних економічних та соціальних наслідків. Аргентині необхідно накопичити резерви, щоб повернутися на міжнародні фінансові ринки.
