Щороку міські ради по всьому світу завчасно вмикають різдвяні вогні, що викликає дискусію щодо доцільності таких витрат в контексті розвитку сталого зростання. Змагання між містами за найяскравішу та найранішу святкову ілюмінацію стали звичним явищем, часто із залученням відомих особистостей та значними бюджетами. Однак ця "гонка світла" має свою ціну – як економічну, так і екологічну.

Хоча влада наголошує, що широке використання світлодіодних ламп значно зменшило споживання енергії різдвяним освітленням, проблема світлового забруднення залишається актуальною. Також існує помітний контраст між святковими надмірностями та закликами до відповідального споживання енергії протягом решти року.

З одного боку, різдвяні вогні оживляють міські центри, перетворюючи звичайні простори на чарівні місця під сяйвом лампочок. Вони створюють святкову атмосферу, стимулюють соціальну активність і, що важливо, заохочують покупки. Дослідження підтверджують, що різдвяна ілюмінація, сповнена символізму, викликає оптимізм, зміцнює почуття спільноти та генерує інтенсивні емоції, що, своєю чергою, оживляє місто, іноді роблячи його більш активним вночі, ніж вдень.

Крім того, різдвяне освітлення відіграє вирішальну економічну роль як інвестиція. Різдвяні вогні та ярмарки позитивно впливають на туризм. Окрім надання приводу для подорожей, вони збільшують середні витрати на туриста (завдяки часу, проведеному на вулиці, за покупками та в місцях відпочинку) в найхолодніші та найтемніші місяці року. Такі міста, як Лондон, Мадрид, Віго або Малага, приваблюють відвідувачів естетичним досвідом, розробленим навколо Різдва, який вже є частиною ідентичності цих міст. Це також сприяє зростанню роздрібної торгівлі, яка часто "рятує" фінансові показники магазинів за підсумками року.

Завдяки сучасним технологіям, таким як світлодіоди та інтелектуальні системи керування освітленням, вдалося значно скоротити споживання енергії, що дозволяє містам сяяти відповідально.

З іншого боку, виникає питання: "Скільки лампочок нам дійсно потрібно?". Змагання міст за першість у вмиканні різдвяних вогнів, коли в південних широтах люди ще ходять у футболках, викликає суперечки. Хоча святкове освітлення є доведеною комерційною стратегією для стимулювання споживання та туризму, ми не можемо ігнорувати глобальні кліматичні виклики.

Ми усвідомлюємо глобальне потепління, рекордні середні температури на нашій планеті, мінливі кліматичні моделі та природні катаклізми, спричинені дедалі частішими кліматичними явищами. З 2015 року Порядок денний ООН до 2030 року вказує шлях до більш сталого розвитку з чіткою метою: підтримувати гідні умови життя для всього людства. Здається, що чим ближче ми до 2030 року, тим більше невиконаних завдань, ніж належним чином виконаних.

Вплив різдвяних вогнів очевидно вписується в Цілі сталого розвитку (ЦСР) Порядку денного 2030, одна з яких полягає у зменшенні негативного впливу міст на навколишнє середовище на душу населення. Обов'язок кожного – гармонізувати економічне зростання, спричинене збільшенням активності, зі зменшенням екологічного впливу наших дій, причому простого використання більш ефективного освітлення недостатньо. Справжнє питання полягає в тому: чи потрібні вони нам? Скільки нам потрібно? Відповідь не проста, тому що правда в тому, що цей тип привабливості не слідує лінійній і безперервній функції; і доки ми не досягнемо певного рівня освітлення, ефекти на споживання не виникають.

Настав час відійти від сприйняття Цілей сталого розвитку як списку завдань для виконання та працювати над підвищенням обізнаності громадян про те, що акти споживання (та стратегії, що їх просувають) мають прямий вплив на добробут майбутніх поколінь; і узгодити суспільство з цілями відповідального виробництва та споживання. Сама ООН закликає до прийняття більш сталого способу життя: споживати менше, обирати продукти з меншим впливом на навколишнє середовище та зменшувати вуглецевий слід нашої повсякденної діяльності. Це колективне завдання для бізнесу, адміністрацій та суспільства в цілому.