Ми присвятили останні тижні обговоренню правомірності книги про засудженого вбивцю двох дітей, які були його синами, і витратили години на оцінку непоправної шкоди, яку завдає матері подібне варварство, відоме як найгірше нас
На початку листопада 1998 року адвокат Філіп Сендс стояв зі своєю дружиною Наталією перед дерев’яними воротами кладовища Пантен на околиці Парижа. Він приніс новину, яка не мала стосунку до візиту на цвинтар: представники чилійського диктатора Августо Піночета, заарештованого в Лондоні на вимогу іспанського судді Бальтасара Гарсона, запропонували йому взятися за його захист. Піночета звинувачували у найтяжчих злочинах і вимагали його екстрадиції; йшлося про те, щоб довести його імунітет від юрисдикції англійських судів і, отже, неможливість екстрадиції до Іспанії.
Філіп Сендс ще студентом читав про Вальтера Рауффа. У книзі Брюса Четвіна «В Патагонії», яку Роберто Боланьо вважав емблемою південноамериканського магічного реалізму, описується чоловік, оточений червоними крабами, що повзуть до казанів. «Він ефективний чоловік, з певним досвідом на виробничій лінії. Чи пам'ятає він той інший запах горілого? І той інший звук голосів, що стиха співають?