Гренландія намагається зміцнити внутрішні позиції, щоб протистояти зростаючому тиску з боку Сполучених Штатів. Майбутній прем’єр-міністр, ліберал Єнс-Фредерік Нільсен, оголосив у п’ятницю, незадовго до прибуття на данський острів віцепрезидента США Дж. Д. Венса, про широку урядову угоду. Вона об’єднує всі парламентські сили, за винятком популістської партії «Налерак», яка радикально виступає за незалежність і готова до зближення зі світовою наддержавою.

«Ми живемо в часи, коли відчуваємо тиск. Ми повинні бути єдиними, разом ми сильніші», — заявив Нільсен. Він назвав візит американської делегації, пов’язаний із зацікавленістю президента Дональда Трампа в анексії Гренландії, «браком поваги». На знак підтримки з боку європейських інституцій, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала Нільсена та заявила, що автономна територія, залежна від Данії, заслуговує на партнерів, які її поважають.

Партія Нільсена, «Демократи» (Demokraatit), яка виступає за незалежність від Данії, хоч і поступово та в довгостроковій перспективі, перемогла на парламентських виборах 11 числа, набравши 30% голосів. Майбутній уряд Гренландії включатиме ліву партію «Інуїт Атакатігііт» та соціал-демократичну «Сіумут» — поміркованих прихильників незалежності, як і «Демократи» — а також партію «Атассут», єдину на автономній території, що виступає за збереження статус-кво. Чотири партнери нового уряду мають 23 з 31 місця в Інатсісартуті (парламенті). Виключеними залишаються лише вісім представників «Налерак», партії, що отримала 25% голосів і прагне негайно розпочати процес розриву з Копенгагеном. Такий сценарій політичної співпраці було важко передбачити ще кілька тижнів тому, коли заяви США щодо контролю над островом були менш рішучими.

Бо Мартінсен, депутат від «Демократів», коментує в електронному листуванні, що угода про урядову коаліцію є твердою відповіддю гренландського суспільства на амбіції Трампа. «Ми дуже серйозно ставимося до погроз Сполучених Штатів; вони націлені на нас», — стверджує Мартінсен. «Ми не продаємося і ніколи не будемо продаватися», — заявляє ліберальний політик дансько-гренландського походження, який каже, що «дуже пишається новим урядом».

33-річний Нільсен, якого призначать прем’єр-міністром наступного тижня, заявив данському громадському телебаченню: «Візит Венса не є проявом поваги до союзника. Це прикро. Тепер у нас є новий уряд, який візьметься до роботи».

«Перше, що ми зробимо, — це діалог з нашими найближчими союзниками. Ми повинні бути ще ближчими. Це, звичайно, Данія, але також і Сполучені Штати. Без діалогу ми нічого не вирішимо», — заявив Нільсен. Тиск Вашингтона щодо контролю над островом вимагає «дій», і це має бути «першим», чим займеться уряд, підкреслив майбутній лідер. «Ми бачимо, як відреагувало населення, і бачимо створену непевність. Тому настав час для уряду, який візьме на себе керівництво та зробить те, що потрібно зробити стосовно зовнішньополітичної ситуації», — наголосив він.

«Ви заслуговуєте на партнерів, які ставляться до вас як до рівних»

Фон дер Ляєн відреагувала на формування уряду на автономній території повідомленням у соціальних мережах: «Вітаю новий уряд Гренландії та обраного прем’єр-міністра Єнса-Фредеріка Нільсена. Ви заслуговуєте на партнерів, які поважають вас і ставляться до вас як до рівних». Німецька консерваторка, яка під час нещодавньої поїздки до Копенгагена запевнила, що «Європа завжди захищатиме суверенітет та територіальну цілісність», додала, що «Європейський Союз пишається бути таким партнером» для гренландців.

Окрім віцепрезидента, до делегації США на острові увійшли його дружина Уша Венс, радник з національної безпеки Майк Волтц та секретар з питань енергетики Кріс Райт. Початковий план поїздки, оголошений минулої неділі Білим домом, який не передбачав присутності другої особи адміністрації Трампа, полягав у тому, що друга леді відвідає кілька населених пунктів арктичного острова, найбільшого у світі, та візьме участь у перегонах на собачих упряжках. Публічні протести та обурення місцевої влади й данського уряду змусили делегацію на чолі з Венсом обмежити свою поїздку військовою базою Пітуффік, яку Сполучені Штати утримують з 1943 року на віддаленому північному заході Гренландії і яка є життєво важливою для американської системи радарів раннього попередження про балістичні ракети.

Метте Фредеріксен, прем’єр-міністерка Данії, назвала у вівторок візит американської делегації на арктичний острів «неприйнятним тиском». Цієї п’ятниці, під час перебування Венса на арктичному острові, міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен оголосив, що відвідає Гренландію найближчими тижнями. А король Данії Фредерік X опублікував заяву в соціальних мережах: «Ми живемо в зміненій реальності. Не повинно бути сумнівів, що моя любов до Гренландії та мій зв’язок з гренландським народом залишаються непорушними».

Невдовзі після того, як віцепрезидент США з бази Пітуффік розкритикував Данію — «Вона не виконала належної роботи для підтримки безпеки» на острові, — сотні людей вийшли на демонстрацію в центрі Копенгагена проти «мафіозних методів» адміністрації Трампа. Соціал-демократка Фредеріксен також відповіла на «неточні заяви» Венса: «Данія — хороший союзник. Протягом багатьох років ми стояли пліч-о-пліч з американцями в дуже складних ситуаціях. Ми надаємо пріоритет безпеці в Арктиці; з більшим спостереженням, новими кораблями, безпілотниками дальнього радіусу дії та супутниками. Більше можливостей з’явиться пізніше. І ми зможемо зміцнити безпеку швидше, якщо отримаємо необхідні поставки зі Сполучених Штатів».

Трамп, який вже розглядав можливість купівлі гігантського острова у Данії (з населенням лише 57 000 осіб) під час свого першого президентського терміну, в останні місяці погрожував анексією та неодноразово заявляв, що Сполучені Штати повинні контролювати острів, який має величезне геостратегічне значення, для «забезпечення національної та міжнародної безпеки». «Ми підемо так далеко, як доведеться. Нам потрібна Гренландія, і світ, включно з Данією, потребує, щоб вона була у нас», — заявив президент у понеділок.