Члени Ліберальної партії Канади обрали економіста Марка Карні наступником Джастіна Трюдо.

Колишній голова Банку Канади та Банку Англії, Карні має взяти на себе керівництво партією та урядом. Головним викликом для нього стане розв'язана Дональдом Трампом торговельна війна та підготовка до нових виборів у країні. 6 січня, після восьми років на посаді, Трюдо оголосив про відставку після обрання партією нового лідера. Його рішення було зумовлене падінням популярності та внутрішньопартійними чварами. І ось момент передачі влади настав.

Варто зазначити, що торговельна війна була розв'язана Трампом після повернення до Білого дому.

У внутрішньопартійних виборах Карні змагався з підприємцем Френком Бейлісом, депутатом у 2015-2019 роках; Каріною Гоулд, парламентаркою від Онтаріо, яка до 25 січня була лідером уряду в Палаті громад; та Христею Фріланд, віцепрем'єр-міністеркою та міністеркою фінансів до 16 грудня, яка посіла друге місце. Близько 400 000 членів Ліберальної партії зареєструвалися для голосування. Голосування тривало з 26 лютого до 15:00 неділі за місцевим часом в Оттаві (20:00 за київським часом). З самого початку кампанії боротьба розглядалася як дуель між Фріланд і Карні. Останній, однак, лідирував в опитуваннях і за обсягом зібраних коштів, а також мав найбільшу підтримку серед міністрів і депутатів.

«Коли ліберали оберуть свого наступного лідера в неділю, канадська політика увійде в нову еру», – написала впливова газета The Toronto Star. Трюдо очолив лібералів у 2013 році. Через два роки він переміг консерваторів на виборах завдяки поєднанню харизми та обіцянок великих змін. Серед його найважливіших досягнень – федеральна допомога сім'ям з дітьми, національна система дитячих садків та легалізація рекреаційного канабісу. Серед невиконаних обіцянок – реформа виборчої системи, збалансування бюджету та скорочення викидів парникових газів.

Трюдо втрачав популярність з роками, не лише через тривале перебування при владі. Згадується його список скандалів через зв'язки з вищими економічними колами, його мала толерантність до протилежних думок у його команді та його наполегливість у прагненні балотуватися на четвертий термін. Після майже десяти років при владі ліберали шукають змін, щоб зміцнитися та продовжувати керувати. Водночас відносини між Канадою та Сполученими Штатами переживають найгірші часи.

Якщо спочатку претенденти на лідерство лібералів зосереджували свої обіцянки переважно на фіскальних і бюджетних питаннях, то тарифні загрози Трампа та їх реалізація швидко стали питанням, яке вплинуло на кампанію. Уряд Трюдо відповів Трампу, затвердивши подібні тарифи, водночас підтримуючи постійну співпрацю з прем'єр-міністрами провінцій. У цьому складному сценарії з найбільшим торговим партнером викликає занепокоєння лідерство, яке буде здійснюватися з Оттави після відходу Трюдо.

Марк Карні заявив минулого вівторка на заході в Калгарі: «Канадці єдині та демонструють рішучість». Він натякнув, що його країна готова виграти торговельну війну у Сполучених Штатів. Цієї неділі Говард Лутнік, міністр торгівлі США, підтвердив, що 25% мита на сталь і алюміній набудуть чинності наступної середи. Це два дуже важливі продукти в торгівлі між двома сусідніми країнами.

Хоча Карні автоматично стане лідером Ліберальної партії Канади, його вступ на посаду прем'єр-міністра відбудеться в дату, яку ще належить визначити, хоча Трюдо наполягав на тому, що очікує «швидкого переходу». Парламентська робота відновиться 24 березня. Наступні вибори заплановані на жовтень, але можуть відбутися раніше. Опозиційні партії вже заявили, що голосуватимуть проти на першому вотумі довіри, щоб спровокувати падіння уряду (оскільки ліберали правлять у меншості). Крім того, дедалі більше аналітиків схиляються до думки, що наступник Трюдо швидко скличе дострокові вибори, щоб скористатися моментом. Останніми тижнями ліберальна група значно скоротила свій відрив від Консервативної партії Канади.

П’єр Пуальєвр, лідер консерваторів, був змушений відкласти свою постійну критику лібералів в економічних питаннях, щоб пристосуватися, з певними труднощами, до питання, що становить найбільший інтерес: напади Вашингтона. Пуальєвр зазначив, що, якщо він переможе на наступних виборах, він буде прем’єр-міністром, який енергійно захищатиме канадців від Трампа, виголошуючи фрази, просякнуті патріотизмом. Однак деякі сектори вважають лідера консерваторів політиком, який має чимало подібностей з республіканцем.

Якщо консерватори врешті-решт переможуть лібералів на наступних виборах, наступник Трюдо стане одним із прем’єр-міністрів із найменшим терміном перебування на посаді. Рекорд належить консерватору Чарльзу Тапперу, який правив 68 днів у 1896 році. Другу позицію займає ліберал Джон Тернер, прем’єр-міністр протягом 79 днів у 1984 році.