Цей тиждень може стати поворотним для ринку нерухомості Іспанії. У четвер набуло чинності скасування «золотих віз» – механізму, що дозволяв іноземним інвесторам отримувати посвідку на проживання за купівлю нерухомості вартістю понад 500 000 євро. З п'ятниці для відкриття нових туристичних апартаментів потрібна згода 60% мешканців будинку. А цієї суботи Профспілка орендарів скликала акції на захист права на доступне житло.

«Посвідки на проживання не можуть залежати від будь-яких інвестицій у нерухомість. Житло – це право, а не спекулятивний бізнес. Сьогодні ми кладемо край «золотим візам»», – так оголосила вранці в четвер міністр житлового будівництва Ізабель Родрігес про скасування цих віз для багатих. Цей крок міг би допомогти зупинити спекуляції, якби набув чинності негайно, проте на його впровадження пішов цілий рік. До 2023 року за цією процедурою було видано понад 22 400 віз, переважно в Мадриді, Малазі, Барселоні, Жироні, Аліканте, Валенсії та на Балеарських островах – регіонах, які найбільше страждають від житлових проблем.

Іншою новиною, яка могла б потішити тих, хто стикається з житловою кризою, є зміна Закону про горизонтальну власність (LPH). З п'ятниці вона забороняє здавати квартиру в туристичну оренду без згоди 60% сусідів по будинку. Це може бути позитивним кроком для тих, хто шукає житло для довгострокової оренди чи купівлі. Однак нічого не робиться для закриття нелегальних туристичних квартир, які переповнюють ринок і змушують місцевих жителів залишати центри своїх міст.

Наприклад, мер Мадрида Хосе Луїс Мартінес-Алмейда заявив, що «нічого» не робитиме для регулювання цін на оренду. Ба більше, він навіть не наймає достатньо інспекторів для контролю за туристичною орендою без ліцензії, кількість якої, за даними Міністерства споживання, лише в столиці перевищує 15 200. Він обмежився оголошенням про збільшення штату інспекторів з 65 до 75, що є абсолютно недостатнім. Свого часу мадридська опозиція різко критикувала політику Алмейди щодо туристичного житла, стверджуючи, що план мерії полегшує інвестиційним фондам скуповування цілих будівель для перетворення їх з житлових на туристичні апартаменти. Ця критика стосується і змін до LPH: якщо одна особа володіє понад 60% будівлі, вона може відкривати скільки завгодно туристичних квартир, нікого не питаючи.

Саме це сталося з будинком Casa Orsola в Барселоні. У 2021 році фонд Lioness Inversiones SL придбав будівлю і вирішив не продовжувати договори оренди. Його метою було вивести квартири на ринок короткострокової оренди. Зрештою, мерія Барселони та фонд Habitat 3 викупили будівлю, зупинили виселення, що вже тривали, і укладатимуть договори державної оренди.

Значну роль у тиску щодо зупинки виселень у цій будівлі відіграла Профспілка орендарів, яка цієї суботи скликала демонстрації за право на житло у майже 40 містах. Заклик підтримують такі колективи, як Redretro, які нещодавно провели акцію в мадридському метро, замінивши назви деяких станцій: Embajadores на «Embargadores» (Конфіскатори) або Estrecho на «Derecho a Techo» (Право на дах над головою). Можливо, саме протест є шляхом до забезпечення доступу до гідного та доступного житла.