Конституційний суд Іспанії розгляне спір про компетенцію

Конституційний суд Іспанії одноголосно прийняв до розгляду спір про компетенцію, ініційований урядом автономної області на чолі з Ізабель Діас Аюсо (Народна партія), проти рішення центрального уряду оголосити Королівський поштовий дім (Real Casa de Correos), де знаходиться резиденція уряду Мадридської спільноти, «Місцем демократичної пам'яті». Підставою для такого рішення стало те, що будівля належала колишньому «Головному управлінню безпеки франкістського режиму».

Автономна адміністрація стверджує, що будівля є їхньою власністю, і вони мають повні права на неї. Вони вважають, що їм не можна нав'язувати рішення, яке вони вважають «вибірковою пам'яттю» з «маніпулятивними намірами» щодо конкретного місця. Уряд Іспанії, навпаки, стверджує, що метою є вшанування людей, які боролися «за свободу та демократію» та зазнали «тортур і жорстокого поводження» в цій будівлі.

Оскаржуване рішення було прийнято 16 жовтня Головним управлінням у справах жертв і сприяння демократичній пам'яті. Воно передбачало початок процедури оголошення будівлі, в якій з 1985 року розміщуються урядові установи автономної області, місцем пам'яті. Уряд автономії вважає це втручанням у їхні повноваження. Ухваливши рішення про розгляд конфлікту, Конституційний суд вирішив «заслухати уряд країни, щоб він висловив свої аргументи щодо призупинення дії угоди», яка була оскаржена.

Паралельно, за пропозицією доповідача у справі – судді Консепсьон Еспехель, що належить до консервативного блоку органу гарантій – суд повідомив про початок цієї процедури Адміністративній палаті, щоб у випадку, якщо угода була оскаржена, або буде оскаржена, було призупинено провадження до вирішення конфлікту.

У своїй позовній заяві до органу гарантій уряд Мадридської спільноти заявив, що «Головне управління безпеки франкістського режиму» знаходилося у Королівському поштовому домі на площі Пуерта-дель-Соль у Мадриді, де вже 40 років розміщується резиденція уряду спільноти. На підставі цього в оскарженні стверджується, що компетенція щодо оголошення місць демократичної пам'яті щодо нерухомого майна, власником якого є Спільнота, належить виключно автономним установам.

Крім того, уряд Мадридської спільноти стверджує, що оскаржуване рішення може порушувати в більш загальному плані виконавчі повноваження, які належать автономним спільнотам, зокрема, у питаннях «організації, режиму та функціонування їхніх інститутів самоврядування». У випадку з Мадридом це право регулюється статтею 26.1.1 Статуту автономії Спільноти. Уряд Аюсо також стверджує у своїй позовній заяві, що положення, на які уряд посилався для прийняття спірного рішення, не відповідають Конституції, тому він просить орган гарантій визнати неконституційною частину чинного законодавства у сфері демократичної пам'яті.

Конфлікту передував обмін повідомленнями між міністром територіальної політики та демократичної пам'яті Анхелем Віктором Торресом і президенткою Спільноти Ізабель Діас Аюсо. Остання звернулася до міністра з листом, в якому посилалася на угоду уряду, пояснюючи, що вона виступає проти ініціативи, оскільки «вона втручається в компетенцію автономної спільноти – Мадрида, де знаходиться столиця Іспанії – у сфері захисту історичної спадщини та не поважає історію будівлі, яку народ Мадрида асоціює зі свободою та злагодою, з улюбленими святкуваннями та героїчними подіями, а не з розколом і протистоянням, обраними з вибірковою амнезією з маніпулятивними намірами».

Міністр Анхель Віктор Торрес, у свою чергу, відповів, що оскаржувана ініціатива має на меті лише висловити визнання людям, які боролися «за свободу та демократію». Міністр територіальної політики та демократичної пам'яті також оголосив про звернення уряду до Конституційного суду проти відмови уряду Мадрида прийняти ухвалене рішення, і підкреслив, що будівля, в якій знаходиться резиденція уряду Спільноти, використовувалася для «свавільних затримань, тортур і жорстокого поводження» в період, коли вона була штаб-квартирою Головного управління безпеки франкістського режиму.