Декількома словами
Аналіз показує, як торговельна війна між США та Китаєм, розпочата Дональдом Трампом, почала розгортатися проти інтересів Вашингтона. Китайські контрзаходи, включаючи контроль над рідкоземельними металами та розвиток власних технологій, демонструють стійкість економіки КНР, тоді як політика США характеризується хаосом та невизначеністю.
Ситуація в торговельній війні між США та Китаєм суттєво змінилася після того, як Пекін запровадив контроль над експортом рідкоземельних металів. Раніше Білий дім та багато аналітиків вважали, що в разі торгового конфлікту Китай постраждає більше, оскільки його експорт до США значно перевищує імпорт з Америки. Американська економіка на початку 2025 року демонструвала значне зростання, тоді як Китай мав серйозні фінансові проблеми, зокрема в секторі нерухомості. Вважалося, що США краще підготовлені до тривалого торгового протистояння.
Також припускалося, що, на відміну від попередніх адміністрацій, адміністрація Трампа зможе перекрити шляхи обходу тарифів через треті країни, і це змусить інші держави йти на значні поступки у переговорах з Вашингтоном задля доступу до американського ринку.
Однак лише за кілька тижнів стало очевидно, що значна залежність США від імпорту з Китаю є скоріше вразливістю, а не перевагою. Рідкоземельні метали є критично важливими для виробництва акумуляторів, електроніки, мобільних телефонів, автомобілів та військової техніки. Китай контролює понад 90% світових потужностей з переробки цих мінералів. Швидко знайти альтернативні джерела або побудувати подібні потужності в США практично неможливо, на це потрібні роки. Натомість Китай може легко замістити більшу частину свого імпорту зі США, наприклад, сої, з інших ринків, таких як Бразилія.
Американські обмеження на експорт високих технологій, спрямовані на сповільнення технологічної модернізації Китаю, також виявилися менш ефективними. Багато з цих заходів діяли ще за попередніх адміністрацій, що дозволило Китаю роками розвивати власні виробничі потужності. Пекін активно шукає та впроваджує альтернативні рішення. Наприклад, у квітні минулого року Huawei представила смартфон на базі вдосконаленого 7-нанометрового чіпа, обійшовши американські обмеження на постачання технологій. У листопаді компанія випустила телефон, що повністю працює на китайському програмному забезпеченні, незалежному від iOS чи Android.
Китайський уряд вжив низку заходів для стабілізації своєї економіки. У першому кварталі 2025 року податкові витрати зросли найшвидшими темпами з 2022 року. Юань поступово зміцнюється до долара, підтримуючи експортерів і запобігаючи різкій девальвації. Ціни на нове житло знижуються повільніше і в меншій кількості міст, що може свідчити про стабілізацію ринку нерухомості.
На відміну від цього, економічна політика адміністрації Трампа характеризується як хаотична і суперечлива. Рішення щодо курсу долара змінюються, мита вводяться і раптово скасовуються без чіткого розуміння термінів. Попри дефіцит бюджету понад 6% ВВП, Конгрес прагне нових податкових знижень, обіцяючи компенсувати їх нереалістичними скороченнями витрат. Трамп також повторює погрози звільнити главу ФРС Джерома Пауелла, що посилює невизначеність. У результаті американські компанії скорочують інвестиції, а довіра споживачів значно знижується. Постає питання: чия економіка наразі сильніша?
У той час як США намагалися ізолювати Китай, голова Сі Цзіньпін активно проводив «очаровальні» турне Південно-Східною Азією, зміцнюючи торгові зв'язки. Візити лідерів європейських країн, таких як прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес до Пекіна, вказують на можливість розширення торгових відносин між Китаєм та ЄС. Обіцянки Білого дому укласти нові торгові угоди поки що залишаються невиконаними. Інші переговори, наприклад, з Університетом Колумбії та юридичною фірмою Paul Weiss, ймовірно, переконали іноземні уряди, що поступки ірраціональним вимогам американської адміністрації не гарантують взаємності, а лише ведуть до нових, ще більш абсурдних вимог.
Нарешті, важливим є питання політичної стійкості. Голова Сі Цзіньпін та Політбюро Китаю не мають політичних конкурентів. Тиск з боку США лише зміцнив патріотизм і згуртував китайський народ навколо свого лідера, так само, як напади на Володимира Зеленського з боку Трампа та Джей Ді Венса згуртували українців навколо їхнього президента. У США ж щотижня відбуваються марші та демонстрації проти Трампа. Зі зростанням цін у магазинах та рівня безробіття, підтримка президента, чия популярність в економічних питаннях впала до 43%, може послабшати.
Як закінчиться торговельна війна Трампа? Найімовірніше, за сценарієм, який у 1966 році запропонував сенатор Джордж Айкен щодо війни у В'єтнамі: уряду варто просто «оголосити про перемогу і піти».
