Декількома словами
Журналістка Тксель Фейшас розповіла про свою книгу «Союзниці», присвячену боротьбі з дитячими шлюбами в Лівані через створення жіночої баскетбольної команди в таборі біженців Шатіла. Вона обговорила складність проблеми, роль чоловіків та релігії, а також стан феміністичного руху на Близькому Сході.
Іспанська журналістка Тксель Фейшас, яка багато років висвітлювала події на Близькому Сході з Бейрута, презентувала свою книгу «Союзниці» (Aliadas). У ній вона розповідає, як створення першої в Лівані дитячої жіночої баскетбольної команди в таборі палестинських біженців Шатіла перетворилося на акт феміністичної революції.
Книга заснована на реальній історії батька на ім'я Мажді, який у 2012 році створив команду, щоб захистити свою доньку від раннього шлюбу. Цей проєкт виріс із особистої ініціативи батька у щось набагато більше – потужний рух за права дівчат та жінок в одному з найскладніших місць регіону.
В інтерв'ю Фейшас зазначає, що ранні шлюби залишаються серйозною проблемою не лише в Шатілі, а й у всьому Лівані, де мінімальний вік для одруження різниться залежно від релігійної громади, іноді досягаючи дев'яти років. Журналістка підкреслює, що розуміння мотивів батьків, які допускають такі шлюби, є вкрай важливим. Часто це відбувається не через бажання зла своїм донькам, а через дезінформацію, брак освіти та табу. В умовах крайньої бідності, як у Шатілі, економічний фактор відіграє значну роль: сім'я отримує посаг, сподіваючись, що у доньки буде краще життя, але нерідко такі шлюби розпадаються, і дівчатка залишаються ізгоями.
Фейшас також піднімає питання ролі релігії, зазначаючи, що хоча іноді ранні шлюби виправдовують релігійними аргументами, багато релігійних лідерів заперечують це. Важливо залучати до боротьби з проблемою не лише жінок, а й чоловіків, включаючи релігійних діячів, оскільки в патріархальних суспільствах чоловіки часто прислухаються лише до інших чоловіків.
Табір Шатіла описаний у книзі як окремий, складний «герой». Це місце з надзвичайно важкими умовами: лабіринти вузьких, антисанітарних вуличок, постійні проблеми з електрикою та водою. Мешканці табору стикаються з дискримінацією з боку ліванського уряду, що робить їх ще більш вразливими. Тим не менш, Фейшас прагнула показати й світлу сторону Шатіли, де є місце любові та опору труднощам.
Баскетбольна команда не лише дає дівчатам шанс вирватися з гетто, але й створює мости між різними спільнотами. У ній грають дівчата з Шатіли, Бейрута, сирійські та палестинські біженки, налагоджуючи контакти та підтримуючи одна одну, зокрема у зв'язку з подіями в регіоні, як, наприклад, конфлікт у Газі.
Журналістка торкається теми стереотипів, зокрема, уявлення про «арабську жінку» як про єдиний тип, ігноруючи різноманітність країн та культур. Вона також спростовує уявлення про стагнацію фемінізму на Близькому Сході. Хоча кризи (економічні, пандемія) часто використовуються патріархатом для відкату назад у правах жінок, рух живий, просто зараз він може діяти менш помітно, підпільно, як, наприклад, в Ірані. Фейшас висловлює оптимізм щодо майбутнього.
Книга «Союзниці» – це не лише розповідь про конкретний проєкт, але й ширше роздуми про боротьбу за права жінок у складному регіоні, про подолання стереотипів та про приховану силу опору.
