Декількома словами
Напруженість між ядерними державами Індією та Пакистаном значно зросла після того, як Індія завдала авіаударів по пакистанській території. Ісламабад заявив про право на відповідь, а Сполучені Штати закликають обидві сторони до стриманості та деескалації конфлікту.
Напруженість між ядерними державами Індією та Пакистаном різко зросла після того, як Нью-Делі завдав авіаударів по пакистанській території у відповідь на нещодавній теракт в індійському Кашмірі. За наявними даними, кількість загиблих внаслідок індійських ударів сягнула 31 особи.
Ісламабад, своєю чергою, пригрозив рішучими заходами у відповідь. Прем'єр-міністр Пакистану наказав Збройним силам країни діяти в рамках «законної самооборони» та вживати «відповідних дій» після бомбардувань, що відбулися рано-вранці в середу у кількох населених пунктах провінції Пенджаб та на території Кашміру під управлінням Ісламабада. Індійські атаки на Пенджаб стали першими з 1970-х років.
Ці удари, внаслідок яких загинули, зокрема, діти, та було поранено понад 50 осіб, знову розпалили прихований конфлікт між двома країнами, що мають ядерну зброю. «Пакистан залишає за собою право відповісти у порядку самооборони в той час, у тому місці та тим способом, які вважатиме доцільними», — йдеться у заяві, оприлюдненій після екстреного засідання Комітету національної безпеки. «Нація єдина і рішуча перед обличчям будь-якої нової агресії», — підкреслюється у документі.
Нью-Делі пояснює свою військову операцію як відплату за теракт в індійському Кашмірі, в якому було вбито 26 індійських туристів. Відповідальність за атаку взяло на себе угруповання «Фронт опору», пов'язане зі збройним ісламістським угрупованням «Лашкар-е-Тайба», яке Індія звинувачує в отриманні підтримки від Ісламабада. Пакистан неодноразово заперечував будь-яку причетність до цього теракту і навіть пропонував провести міжнародне розслідування, готовий співпрацювати. Проте, з того моменту обидві країни посилили свою риторику, скоротили дипломатичні зв'язки, вислали співробітників посольств та призупинили механізми співпраці, що підігріло клімат напруженості.
На тлі ескалації напруженості Сполучені Штати намагаються її знизити. Президент США Дональд Трамп заявив: «Я добре ладнаю з обома. Я дуже добре їх знаю і хочу бачити, як вони це вирішують. Я хочу, щоб вони зупинилися».
Представник Держдепартаменту США також підтвердив, що Вашингтон перебуває у контакті з обома сторонами і працює над відновленням спокою між своїми двома союзниками. Він наголосив, що, на думку американської адміністрації, «війна не вирішує проблем», і «нескінченні війни неприйнятні», що, за його словами, «стосується й цієї частини світу».
Міністр оборони Пакистану звинуватив Індію у перетині «червоної лінії» і назвав напад «кричущим порушенням міжнародного права та запрошенням до розширення конфлікту». Країни вже тричі воювали через Кашмір. Велика частина цього переважно мусульманського регіону відійшла Індії під час кривавого розділу Британської Індії у 1948 році, коли територія колишньої колонії здобула незалежність як дві країни: Індія з індуїстською більшістю та світським устроєм, і Пакистан з мусульманською більшістю.
Міністр оборони Пакистану зазначив, що його країна намагається уникнути повномасштабної війни, але армія «готова до тотальної війни», якщо ситуація загостриться. «Індія підвищила інтенсивність та ставки. Ми не можемо дозволити застати себе зненацька», — заявив він.
Індійські бомби вразили цілі в шести різних точках, включаючи міста Бахавалпур та Мурідке, останнє розташоване на околиці Лахора, другого за величиною міста країни. Ісламабад стверджує, що всі цілі були цивільними. Нью-Делі, навпаки, запевняє, що операція була спрямована виключно на «терористичну інфраструктуру», нібито пов'язану з терактом, і що атака навмисно уникала пакистанських військових об'єктів.
Індія наполягає, що Пакистан не вживає достатніх заходів проти терористичних угруповань. Раніше, в рамках відповіді на теракт, Нью-Делі призупинив участь у Договорі про води Інду 1960 року, який регулює спільне використання річок. Цей договір життєво важливий для Пакистану. Рішення Індії було розцінено Ісламабадом як захід тиску та тривожний прецедент.
Нова військова акція ще більше погіршила відносини між двома історично ворогуючими сусідами. Наступ також розглядається як розважливий крок прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді, покликаний зміцнити його імідж сильного лідера у питаннях безпеки. Аналітики вважають, що військова операція є відповіддю як на внутрішній тиск, так і на ретельно вибудуваний урядом Моді наратив про рішучу та сильну Індію, готову діяти проти тероризму. Проте Нью-Делі доводиться балансувати між жорсткістю, яку вимагає його електорат, та поміркованістю, до якої закликає міжнародна спільнота.
Для Сполучених Штатів напруженість між двома ключовими союзниками в Південній Азії виникає у складний момент. Вашингтон намагається досягти угоди в конфлікті в Україні та бере участь у посередницьких зусиллях щодо Гази. Також планується перша закордонна поїздка президента Трампа у його другому терміні.
На думку експертів, загострення в Кашмірі посилить регіональні суперечності та знизить стратегічну автономію. Це, своєю чергою, вплине на стратегію США в Індо-Тихоокеанському регіоні. Вашингтон розглядає Індію як опору у своїх зусиллях зі стримування Китаю, особливо через такі платформи, як Quad (неофіційне об'єднання Японії, Австралії, США та Індії).
Затяжна криза між Індією та Пакистаном не тільки відволіче стратегічний фокус Індії від морського Індо-Тихоокеанського регіону до її західних сухопутних кордонів, а й обмежить її здатність виступати як постачальник безпеки в регіоні, вважають аналітики.
