Декількома словами
Податкова служба Іспанії відкидає звинувачення міжнародної юридичної фірми в переслідуванні користувачів «закону Бекхема». Відомство заявляє, що перевірки проводяться мінімально і націлені на виявлення шахрайських схем, таких як використання фіктивних компаній та контрактів для отримання податкових пільг. Податківці також розглядають можливість судового позову проти фірми, що завдає шкоди репутації країни.
У податковому світі Іспанії виник незвичайний публічний конфлікт. Міжнародна юридична фірма Amsterdam & Partners з офісами у Великій Британії та США різко розкритикувала дії іспанської податкової служби (Agencia Tributaria), звинувативши її в «переслідуванні» та «утисках» іноземних фахівців, які користуються особливим податковим режимом, відомим як «закон Бекхема».
Фірма стверджує, що методи податківців є «системними, серйозними та регулярними порушеннями верховенства права». У відповідь на це Agencia Tributaria перейшла у контратаку, представивши дані, які повністю спростовують ці заяви. Представники іспанської податкової служби підкреслюють, що контроль над особами, які використовують цей режим, є мінімальним і націлений на виявлення реальних порушень.
«Закон Бекхема» — це спеціальний податковий режим, розроблений для залучення до Іспанії висококваліфікованих фахівців. Його головна перевага полягає в тому, що протягом шести років платники податків сплачують податок лише з доходів, отриманих в Іспанії, а доходи з інших країн не включаються до податкової бази. Крім того, до 600 000 євро річного доходу ставка податку становить лише 24%, що майже вдвічі нижче за максимальну ставку для звичайних платників податків в Іспанії. Оскільки цей режим передбачає зниження надходжень до бюджету, податкові органи вважають необхідним здійснювати контроль.
За даними Agencia Tributaria та її основних професійних об’єднань (Асоціація інспекторів Hacienda del Estado — IHE, та Профспілка технічних спеціалістів Міністерства фінансів — Gestha), за останні 10 років близько 37 000 платників податків скористалися «законом Бекхема». При цьому лише 0,5% (близько 185 осіб) стали об’єктом інспекційних перевірок через виявлені порушення у деклараціях. З цієї невеликої частки 70% випадків були врегульовані за згодою з платником податків, і лише 30% призвели до подальших розглядів.
Податкова служба заявляє, що не приділяє «закону Бекхема» особливої уваги порівняно з іншими спеціальними податковими режимами. Це підтверджують представники інспекторів і технічних спеціалістів, зазначаючи, що у щорічних пріоритетах податкового контролю фігурують тіньова економіка та особливі режими, але «закон Бекхема» не виділяється окремо.
Так чому ж іноді виникають перевірки? Податковий режим є опцією, яку платник податків запитує самостійно. Спочатку передбачається, що заявник відповідає всім умовам. Перевірки проводяться пізніше, зазвичай після завершення податкових кампаній, коли при перехресному звіренні даних виявляються невідповідності. Найчастіші порушення в рамках «закону Бекхема» — це використання підроблених трудових договорів та фіктивних компаній («компаній-одноденок») з метою неправомірного отримання податкових пільг.
Представники податкових органів описують випадки, коли платник податків створює в Іспанії компанію без реальної діяльності чи активів, продовжуючи при цьому працювати на іноземну фірму. Мета – штучно створити видимість трудового договору в Іспанії, який є однією з вимог для застосування режиму, та отримати податкові переваги. В інших ситуаціях фіктивні компанії створюються безпосередньо перед отриманням великого доходу чи приросту капіталу за кордоном, щоб уникнути оподаткування як в Іспанії, так і в країні походження, оскільки іноземні доходи за «законом Бекхема» звільнені від податку. Такі структури часто маскують зв’язок між платником податків та компанією через третіх осіб, включаючи радників або родичів. Фіктивні компанії зазвичай не мають реальної діяльності, активів і часто реєструються за адресою платника податків або його консультанта.
Виявити подібні схеми стає все простіше завдяки величезним обсягам даних, доступним податковій службі, та інструментам для їх аналізу. Наприклад, доступ до єдиного нотаріального індексу дозволяє побачити, чи була компанія створена самим платником податків або його родичами. Крім того, невелика частина платників податків у всіх спеціальних режимах перевіряється превентивно та вибірково.
Ще одне поширене порушення – недотримання термінів та вимог, наприклад, умова про те, що платник податків мав бути відсутній в Іспанії протягом п’яти попередніх податкових періодів. У таких випадках доводиться згодом легалізувати ситуацію.
Податкова служба наголошує, що цей режим є опцією, а не способом уникнути контролю. Там, де юридична фірма бачить «переслідування» за минулі роки, податківці бачать стандартні процедури перевірки завершених періодів. Представники іспанського фіскального відомства закликають міністерство вжити правових заходів проти юридичної фірми, щоб припинити «шкоду, що завдається репутації країни та агентства».
