Декількома словами
У своєму щорічному звіті за 2024 рік Міжамериканська комісія з прав людини заявила про значне погіршення ситуації з правами людини на американському континенті, називаючи це "найбільшим відступом". Комісія вказує на суттєві проблеми з громадянськими свободами, незалежністю судів та зростанням поляризації, а також висловлює занепокоєння міграційною політикою низки країн, включаючи США.
Міжамериканська комісія з прав людини (МКПЛ), підрозділ Організації американських держав (ОАД), відповідальний за захист прав людини, оприлюднила свій щорічний звіт за 2024 рік. Документ містить тривожні висновки щодо стану прав людини в країнах Північної та Південної Америки, попереджаючи про значний "регрес" у цій сфері.
За словами першої віце-президентки МКПЛ Андреа Почак, "ми переживаємо один із періодів найбільшого відступу у сфері прав людини. Перш за все тому, що не бачимо міжнародної системи достатньо сильною, щоб дати бій за ці права".
Серед найбільш загрозливих тенденцій, зафіксованих у звіті МКПЛ, – скорочення громадянського простору, зростання мови ненависті, а також конкретні проблеми в окремих державах, як-от порушення виборчого процесу у Венесуелі чи ситуація в'язниць у Сальвадорі. Особливе занепокоєння викликає те, що, на думку комісії, ці відступи часто "просуваються демократично обраними урядами", а не диктатурами чи внаслідок державних переворотів. Як приклади наводяться Сальвадор і Перу.
Звіт також наголошує на "атаках на багатосторонні майданчики" для обговорення питань прав людини, що додатково послаблює здатність міжнародних правозахисних органів ефективно виконувати свою роботу. "Це ослаблення міжнародного права дуже тривожне. Але зараз час дати бій", - зазначила Почак.
Документ, який налічує 1280 сторінок, виявляє загальні тенденції, включаючи виклики принципу поділу влади та спроби послабити незалежність судової системи. Комісія фіксує "зростання сумнівів" серед частини населення щодо демократичних інститутів та "збільшення поляризації" серед громадян, що підриває довіру виборців та створює підґрунтя для політичного насильства.
Окрему увагу приділено міграційним потокам. МКПЛ прогнозує "тривожну картину" на 2025 рік. Комісія критикує владу ряду країн за використання стигматизуючих наративів, що зображують мігрантів як загрозу національній безпеці чи економіці. Такі підходи супроводжуються погрозами масових затримань та депортацій, що серйозно впливає на мігрантів та шукачів притулку. Також відзначається "впровадження обмежувальних міграційних політик, спрямованих на стримування переміщень та обмеження доступу до процедур захисту".
Багато з цих проблем спостерігаються у Сполучених Штатах. Хоча звіт не повністю охоплює період після повернення Дональда Трампа, МКПЛ давно фіксує в США проблеми, від структурного расизму та насильства з боку правоохоронних органів до жорстких міграційних заходів. Особливій критиці піддаються масові депортації, що проводяться без індивідуального розгляду справ, що, на думку МКПЛ, суперечить зобов'язанням у сфері прав людини.
"Країни мають право визначати свою міграційну політику, але вона не може суперечити базовим принципам прав людини", - наголосила Почак, вказавши на випадки депортації осіб з дійсними документами, статусом біженця або тих, кому на батьківщині загрожує небезпека.
Серед інших приводів для занепокоєння у США віце-президентка МКПЛ назвала "посягання на свободу слова та академічну свободу, а також на незалежність судової системи", що є відносно новим явищем для демократичної реальності країни. Хоча ці тенденції не є винятковими для США, їхній вплив на інші країни регіону викликає особливе занепокоєння.
Незважаючи на те, що США скоротили фінансування зовнішньої допомоги, вони продовжують підтримувати МКПЛ, але використовують право вето для блокування коштів на захист рівності, інклюзивності та різноманітності. Однак МКПЛ заявляє, що має достатню автономію та ресурси для продовження роботи за цими напрямками за рахунок інших джерел.
У звіті також окремо виділені ситуації на Кубі, у Венесуелі та Нікарагуа як "особливо тривожні" щодо погіршення становища з правами людини. Серйозне занепокоєння викликають також Сальвадор (через політику безпеки, режим надзвичайного стану та масові затримання) та Перу (через ознаки регресу після поступових покращень).
Гватемала, яка раніше входила до списку особливо проблемних країн, цього року вийшла з нього завдяки зміні уряду, але МКПЛ все ще висловлює глибоке занепокоєння щодо довільного використання кримінального правосуддя для переслідування правозахисників та соціальних лідерів.
Водночас є і більш позитивні приклади, або, принаймні, більш змішані. Мексика названа "маяком" у питаннях гендерної рівності та соціальної інтеграції, хоча й стикається з серйозними проблемами насильства та злочинності. У Колумбії, за словами Почак, спостерігається "важливе відкриття" та прогрес у сфері правосуддя, хоча МКПЛ продовжує стежити за виконанням мирної угоди та рівнем насильства.
