Декількома словами
Відома іспанська акторка Кароліна Юсте, лауреатка премії "Гойя", в інтерв'ю розповіла про свою успішну кар'єру, нові проєкти та особистий досвід подолання наслідків шкільного булінгу. Вона поділилася своїми роздумами про управління емоціями та важливість прощення.
Кароліна Юсте, іспанська акторка, чия яскрава роль у фільмі «Під прикриттям» (La Infiltrada) принесла їй другу премію «Гойя», продовжує вражати глядачів як на великому екрані, так і на театральних підмостках. Наразі 33-річна акторка, уродженка Бадахоса, готується до прем’єри стрічки «Пісня» (La Canción), де вона втілила образ Массієль, переможниці Євробачення 1968 року.
Талант Юсте не обмежується акторською грою: вона також написала роман «Вся моя агресія – твоя» (Toda mi violencia es tuya), який, за її словами, є відображенням її сутності – поєднання люті й ніжності, емоцій, що вона прагне гармонізувати та використовувати у своїй творчості. Її кар'єра стрімко зростає після надзвичайно успішного року, відзначеного численними нагородами, включно з «Гойєю». Акторка активно задіяна в театральних проєктах, таких як «Проституція» Андреса Ліми чи адаптація роману Кармен Мартін Гайте «Червона Шапочка на Мангеттені».
В інтерв'ю Кароліна Юсте розповіла про свій внутрішній стан після насиченого року: «Я добре почуваюся, спокійна. Усвідомлення того, що я в порядку, дає мені спокій. Я можу почуватися погано або сумувати, але не дозволяю собі застрягати у вирі страждань. Я приймаю емоції такими, як вони є, і намагаюся отримати з них користь». Вона наголосила на важливості не ділити емоції лише на «хороші» та «погані». «Смуток, гнів – для мене обидві ці емоції мають позитивний сенс у житті», – пояснила Юсте. На її думку, гнів може стати рушійною силою, здатною витягнути зі стану смутку і навіть надихнути на творчість.
Кароліна Юсте відверто поділилася своїм особистим досвідом шкільного булінгу, який вона пережила у підлітковому віці, приблизно з 13 до 15 років. Вона вважає, що причиною була «абсолютна нездатність» її однолітків керувати власними емоціями. «Це було більше пов'язано з моїм характером, хоча, звичайно, мене й товстою називали, це йшло в комплекті. Іноді здається, що булінг страждають лише сором'язливі чи інтроверти, але це неправда. Я завжди була екстравертом, відкритою, але, мабуть, у певному віці такий характер теж може спричиняти проблеми. Не знаю, заздрість це чи страх…» – розповіла акторка, додавши, що бачить у цьому проєкцію страхів, ран і болю інших людей.
За словами Юсте, пережитий досвід допоміг їй навчитися розуміти тих, хто кривдив її. Щодо прощення, вона зазначила: «Я пережила шкільний булінг, так. Прощати прекрасно, хоча залежить від дня. Буває, що я вдячна за цей досвід, а буває, що ні, і я думаю: чому я мала через це пройти? Я б навчилася реагувати інакше, якби не це». Однак, дивлячись на людину, якою вона намагається стати, та на своє оточення, акторка відчуває вдячність і вважає, що все пережите, включно з булінгом, сформувало її. «Я вдячна за це без необхідності зустрічатися з ними за чашкою кави. Мені не цікаво з ними дружити, але й не тримаю образи. Називати малих людей монстрами – це помилка, в такому віці хто знає, які у них були проблеми. Не думаю, що людина від природи зла. Це пов'язано з обставинами, страхом, гнівом, екзистенційною тривогою, яку ніхто не вчить спрямовувати», – підкреслила Кароліна Юсте.
Акторка також описала своє рідне місто Бадахос як місце, де вона почувається максимально розслабленою і комфортною. Вона переїхала до Мадрида, щоб здійснити свої мрії, і вважає, що це вартувало розлуки з рідним містом. Кароліна виросла в родині з творчими нахилами: мати – перукарка з талантом до співу та малювання, батько – художник, який працював у маркетингу. Батьки з дитинства прищеплювали їй любов до мистецтва, що, за її словами, «трохи їхня вина», що вона стала акторкою. Спочатку вона хотіла бути танцівницею, але вступила до театральної школи через «злість» – її не прийняли з першого разу до іншої академії.
Кароліна Юсте виділила два ключові моменти у своїй кар'єрі: робота над виставою «Проституція», яка, за її словами, «сколихнула всіх», і момент, коли вона зрозуміла, що може самостійно оплачувати житло. Фільм «Кармен і Лола», що приніс їй першу премію «Гойя», був дуже важливим, але знятий з низьким бюджетом. Фінансова стабільність прийшла пізніше і принесла їй довгоочікуваний «спокій» – можливість приходити на прослуховування не з потребою, а з бажанням.
Розмірковуючи про свою нову роль у «Червоній Шапочці на Мангеттені», де вона грає повну протилежність своїм попереднім «сильним» персонажам, Юсте зізналася, що спочатку боялася зробити героїню надто «солодкою». Але потім зрозуміла, що має грати себе, і в ній теж є чистота, невинність і радість. Цей досвід допоміг їй усвідомити, що «світлі» емоції так само важливі, як і інтенсивність, що приваблює нас у «темній» стороні. «Можливо, це означає, що я добре подорослішала і починаю насолоджуватися життям», – підсумувала Кароліна Юсте.
