Декількома словами
Втрачена опера Бальдассаре Галуппі «Дідона покинута», прем’єра якої відбулася в Мадриді у 1752 році, буде виконана знову через 273 роки. Відновлення партитури стало можливим завдяки проєкту, що використовує штучний інтелект для розшифровки старовинних рукописів.
Ансамбль Nereydas під керівництвом Хав’єра Улісеса Ільяна відновив оперу Бальдассаре Галуппі «Дідона покинута» та представить її публіці. Прем’єра цього твору відбулася в Мадриді у 1752 році й відтоді він не виконувався. Відродження опери стало можливим завдяки унікальному проєкту, що використовує технології штучного інтелекту для розшифровки старовинних партитур.
«Дідона покинута» була замовлена знаменитим кастратом Фарінеллі на честь дня народження короля Фердинанда VI. Фарінеллі, призначений директором королівських музичних вистав у Мадриді, перетворив місто на провідний оперний центр Європи, який перевершував Відень, Париж та Лондон пишністю своїх постановок, особливо приурочених до королівських свят. Прем’єра опери Галуппі, створеної на відоме лібрето Метастазіо (адаптоване для іспанського двору), супроводжувалася вражаючими сценічними ефектами, включаючи підйом Нептуна з морських глибин для порятунку героїні за допомогою гідравлічної машини.
Після семи показів у 1752 році опера зникла з репертуару. Рукопис партитури було знайдено три роки тому в одній з європейських бібліотек. Цей манускрипт став частиною дослідницького проєкту «Дідона», спочатку сфокусованого на аналізі емоцій у 3000 аріях XVIII століття. Врешті проєкт дозволив створити перше критичне видання партитури для її сучасного виконання.
Відновлення «Дідони» є частиною ширшого проєкту, що фінансується ЄС та очолюється Університетом Хаена (Іспанія). Проєкт розробляє моделі штучного інтелекту для оптичного розпізнавання нот з рукописів XVIII століття з надзвичайною точністю. Багато манускриптів цього періоду погано збереглися через вологість, розпливчасті чорнила та змішані почерки. ШІ, навчений на якісних партитурах, здатен розпізнавати патерни для масової цифровізації та відновлення музичної спадщини. За словами інженера-інформатика Давида Рісо, це дозволяє «видобути» цінну інформацію зі складних рукописів.
Ансамбль Nereydas та диригент Хав’єр Улісес Ільян провели репетиції скороченої версії партитури (трохи більше двох годин) у Мадриді. Диригент відзначає глибоку емоційність твору, особливо фінальну арію Дідони. Виконавиця головної партії, меццо-сопрано Наталі Перес, підкреслює драматизм моменту. Ільян високо оцінив роботу музикантів, назвавши відновлення опери «розкопками національного скарбу, прихованого майже три століття під тоннами мовчання».
Це не перший подібний проєкт для Ільяна; раніше він відновив оперу Нікколо Конфорто «La festa di Venere» також для іспанського двору. Диригент вважає, що «Дідона» є перетином шанування музичного минулого та передових технологій. Це не лише оперна постановка, а й «акт культурного відродження та заява про майбутнє».
