
Декількома словами
Аналіз даних показує неочевидні глобальні тренди: від того, як ми проводимо час перед екранами, до зростання Китаю в робототехніці та зв'язку між багатством і отриманням Нобелівської премії. Сім цікавих графіків розкривають ці тенденції.
У світі відбувається багато дивовижних процесів, які не завжди потрапляють до заголовків щоденних новин. Аналіз даних дозволяє побачити приховані закономірності та зрозуміти, як змінюється суспільство, технології та навіть здоров'я планети. Ось сім цікавих фактів та графіків, що розкривають неочевидні сторони нашого життя.
1. Споживання медіа за поколіннями: години перед екранами
Скільки часу сучасна людина проводить за переглядом розважального контенту? Дані по США показують, що це години щодня. Люди віком 20-29 років витрачають майже сім годин щодня на цифрові розваги: соціальні мережі, стрімінгові сервіси, відеоігри, YouTube, Twitch та музику. Старші покоління, 40-60 років, також проводять біля екранів по п'ять-шість годин. Цікаво, що молоді люди практично відмовилися від традиційного телебачення, проводячи перед ним менше години на день, тоді як старше покоління (60+) приділяє йому дві-три години. Однак розрив скорочується: навіть люди старше 70 років активно використовують стрімінг, соціальні мережі та YouTube.
2. Дивне зникнення одного зі штамів грипу
Грип — щорічна проблема, але один з його штамів, схоже, зник. За даними ВООЗ, з весни 2020 року не було підтверджено жодного випадку грипу B Yamagata. Цей штам був звичайним явищем у сезон грипу, спричиняючи тисячі випадків зараження по всьому світу. Найімовірніше пояснення його зникнення — заходи, вжиті проти COVID-19: маски, соціальне дистанціювання, обмеження на поїздки. Ці заходи зупинили передачу вірусу від людини до людини, що призвело до його згасання. Це стало дивовижним доказом того, що глобальна зупинка вірусу можлива. ВООЗ та інші регуляторні органи тепер рекомендують виключити цей штам з вакцин проти грипу, щоб звільнити місце для більш актуальних варіантів і підвищити ефективність вакцин.
3. Ціни на житло зросли на 60% за десятиліття
За останнє десятиліття середня ціна на житло в Іспанії зросла на 58% за даними Національного інституту статистики (INE), що майже втричі перевищує темпи інфляції. Купівля будинку сьогодні стала значно дорожчою в реальному вираженні. Зростання було ще більш помітним у Каталонії (+70%), Мадриді (+79%) та на Балеарських островах (+81%). Лише в деяких регіонах ціни зростали темпами, близькими до інфляції. Ці дані також відображають наслідки фінансової кризи 2008 року, коли ціни різко впали (на 33% до 2014 року), а потім знову почали стійко зростати, перевищивши докризовий пік лише в останні роки.
4. Кількість мешканців, народжених за кордоном, зросла в 7 разів у великих містах
Неймовірна трансформація, яка часто залишається непоміченою. У 1998 році лише близько 5% жителів Мадрида та Барселони віком 25-64 років народилися за межами Іспанії. Сьогодні цей показник досяг 36% у Мадриді та 43% у Барселоні. Це гігантська і дуже швидка зміна демографічного ландшафту.
5. Де ви перебуваєте в «молодій» половині населення?
Медіанний вік в Іспанії становить 45 років, тобто половина населення молодша за цей вік, а половина — старша. Однак у світовому масштабі ситуація інша: глобальний медіанний вік ледь перевищує 30 років. У Колумбії чи Мексиці цей показник становить 32 та 29 років відповідно. Японія, навпаки, є однією з найбільш «старих» країн з медіанним віком 49 років. Дані також показують зростання тривалості життя: у 1950 році медіанний вік в Іспанії становив лише 26 років.
6. Китай — світова держава в робототехніці і не тільки
В останні роки активно обговорюється питання, чи стане ХХІ століття століттям Китаю. Економічні дані та показники промислового розвитку вражають. Китай виробляє в 20 разів більше цементу та в 13 разів більше сталі, ніж США. Азійський гігант лідирує в ключових технологіях майбутнього: виробляє 66% електромобілів у світі, 75% акумуляторів та 90% сонячних панелей. Особливий ривок Китай здійснив у робототехніці. Якщо в 2012 році Китай встановлював близько 25 000 промислових роботів на рік, приблизно нарівні з Німеччиною, Японією та США, то через десять років ця цифра вдесятеро перевищує показники будь-якої з цих країн окремо.
7. Половина лауреатів Нобелівської премії — діти з 5% найбагатших сімей
Відомо, що походження із заможної родини дає багато переваг: доступ до кращої освіти, широка мережа контактів, фінансова «подушка», що дозволяє ризикувати. Дослідження показує крайній приклад цієї закономірності: половина лауреатів Нобелівської премії виросла в сім'ях, що належать до 5% найбагатших у країні їх народження. Серед професій батьків лауреатів часто зустрічаються вчені, чиновники, інженери, вчителі, лікарі та підприємці. Дослідження також відзначає, що США надають більше наукових можливостей для сімей зі скромним доходом порівняно з іншими країнами.
Головний висновок з цього факту: потенціал розподілений значно ширше, ніж можливості. Це означає, що в країнах з низькими доходами існує величезний нереалізований науковий талант. Багатьом дітям не вистачає освіти, стимулів та підтримки, необхідних для досягнення успіху. Це не тільки несправедливо, а й є втратою для всього людства, позбавляючи нас інновацій, зростання та відкриттів, здатних зробити майбутнє кращим.