Декількома словами
США вперше покинули топ-20 найщасливіших країн за версією ООН, опустившись на 24-те місце. Це пояснюється поглибленням соціальних проблем, зростанням нерівності та неефективністю деяких систем, попри економічне зростання.
Згідно з останнім Всесвітнім звітом про щастя Організації Об'єднаних Націй, Сполучені Штати вперше за всю історію спостережень залишили двадцятку найщасливіших країн, опустившись на 24-те місце. Це символічне падіння привертає увагу до комплексу соціальних та економічних проблем, які, на думку експертів, підважують ідею "американської мрії".
Незважаючи на значне зростання економіки – ВВП країни збільшився на 55% за останнє десятиліття – рівень задоволеності життям серед американців знизився на 6%. Аналітики підкреслюють, що показником справжнього прогресу є здатність суспільства трансформувати економічне зростання у добробут для своїх громадян, і в цьому аспекті США демонструють тривожні тенденції.
Серед ключових проблем, які впливають на загальне благополуччя:
- **Тривалість життя:** У США вона становить 79,3 року, що є одним із найнижчих показників серед розвинених країн. При цьому Сполучені Штати витрачають на охорону здоров'я 18% свого ВВП – найбільше у світі. Критики вказують на неефективність приватної системи охорони здоров'я, яка часто ставить прибуток вище безпеки пацієнтів, що, зокрема, сприяло безпрецедентній епідемії смертей від передозування опіоїдами.
- **Рівень насильства:** США мають найвищий показник вбивств серед багатих країн. Це пояснюють широким доступом до вогнепальної зброї, фрагментованою системою психіатричної допомоги та зростаючим соціальним розривом.
- **Нерівність:** За індексом Джині, США є країною з найвищим рівнем нерівності у розвиненому світі, співставним із показниками деяких країн, що розвиваються. Наслідком цього є найвища у багатих країнах дитяча смертність. Експерти вважають, що фундаментальна проблема полягає в економічній моделі, яка нормалізувала екстремальну нерівність.
Аналітики зазначають, що ці проблеми є структурними і накопичувалися десятиліттями. Порівнюючи з європейськими, особливо скандинавськими моделями, які роблять акцент на соціальній єдності, сильних державних послугах, рівності та прогресивному оподаткуванні, США демонструють меншу ефективність у перетворенні багатства на загальний добробут. На противагу моделі "кожен сам за себе", європейський шлях, попри свою поступовість, виявився більш успішним у побудові справедливішого суспільства.
