Дослідження свідчать, що лише 3% ссавців є моногамними. Ми цікаві, завжди прагнемо спробувати щось нове, а деякі види мають виправдання для цього в боротьбі за виживання. Футбол — це світ особливо "непостійний", де власники змінюють гравців або навіть віддають їх в оренду, щойно втрачають інтерес, а самі футболісти "порхають з квітки на квітку", щоб максимально монетизувати найкращі роки своєї фізичної форми. Саме тому так зворушливий "Клуб людей однієї команди" (One Club Men) — футболістів, які присягнули у вічній любові до одного герба, у здоров'ї та травмах, у багатстві та бідності, відкидаючи спокусливі багатомільйонні пропозиції перейти в іншу команду.

Ті, хто, маючи можливість обрати будь-кого, вирішили залишитися з "єдиною" командою, користувалися підтримкою керівників, які розуміли, що, хоча гра й ведеться ногами, цей спорт — сентиментальна індустрія, спільна, громадська пристрасть, що вимагає перемог і титулів, але також і створення легенд, тобто ідентичності. Вірність — завжди робота двох.

Це клуб обраних, нечисленний, але з представниками з різних країн. В Англії Раян Гіггз дебютував у 17 років у футболці "червоних дияволів" і носив її до самого завершення кар'єри в 40 років, зігравши 963 матчі. Пол Скоулз та Гарі Невілл, ще двоє "хлопців Фергі", також провели всю свою кар'єру в "Манчестер Юнайтед". Тоні Адамс, який став наймолодшим капітаном "Арсеналу", носив його кольори протягом трьох десятиліть. В Італії у 2017 році Франческо Тотті в 41 рік, маючи десять гвинтів у щиколотці та сталеву пластину в нозі, відзначив двадцять п'ять років у футболці "вічного міста", футболці "Роми". "Гладіатор" провів 786 матчів під одним гербом, якому він "написав" 307 "любовних листів" у вигляді голів. Чверть століття присвятив "Мілану" і Паоло Мальдіні: 902 дні у формі "россонері".

В Іспанії Маноло Санчіс, як і Мальдіні, представник футбольної династії та член "п'ятірки шуліки", почав грати за "Реал Мадрид" у 12 років і завершив кар'єру в білій футболці. У "Барсі" хлопець на ім'я Карлес Пуйоль у 1995 році пройшов відбір до Ла Масії і провів 19 років, пов'язані з командою: "Я прийшов дитиною, а йду з сім'єю", — сказав він на прощання. Ліонель Мессі у 2017 році зрівнявся за кількістю матчів з Пуйолем (593) і дійшов до 778 ігор у синьо-гранатовій формі. У Ла-Коруньї з відходом Франа "Супер Депор" згас. Йохан Кройф хотів його бачити у своїй "Дрім Тім", і він навіть підписав попередній контракт з "Реалом", але зрештою перемогла туга за домом, і гравець, чистий клас на полі, після 18 років служіння "біло-синій" команді залишився.

У Більбао, де працюють з футболом, як каменотес з кар'єром, шукаючи серед маси, відшліфовуючи те, що завтра послужить для будівництва будівлі, є й інші імена (Ірібар, Четчу Рохо, Хулен Герреро...). Фактично, "Атлетік" з 2015 року вручає премію One Club Man (з 2019 року є жіноча версія) футболістам, які провели всю свою кар'єру в одному клубі. Також у "Реал Сосьєдаді" є великі представники футбольної "моногамії", такі як Арконада, який провів всю свою професійну кар'єру за "доностіаррас".

Хорхе Вальдано каже, що футбол перетворився на "бізнес без кордонів" і "перетворив уболівальників на клієнтів". Як завжди, він має рацію. Тому в запаморочливому обміні товарами та послугами, який визначає світову економіку, зростає цінність чогось або когось, що є повністю нашим. Жахливий епізод 2002 року, коли вболівальник "Барси" кинув свинячу голову в Луїша Фігу при його поверненні на "Камп Ноу" вже у футболці заклятого ворога, "Реала", можна зрозуміти лише як напад ревнощів. Португалець, який стільки разів робив їх щасливими, розгулював по тому ж стадіону з "іншою". Їм розбили серце.

Зазвичай цей обраний клуб гравців, які виконали свої обітниці та відмовилися від запаморочливих сум у "темних ландшафтах", таких як саудівський, отримує нагороду у вигляді зворушливих вшанувань. Але, за деякими помітними винятками, не так багато подяк, коли легенди повертаються до команди своєї мрії в іншій якості, як тренери. Як співається в пісні: "Туди, де ти був щасливий, не варто намагатися повернутися".