Поліцейські вчаться розуміти собак, щоб уникнути надмірного застосування сили

У 2018 році співробітник барселонської «Муніципальної гвардії» застрелив собаку бездомного (якого намагався ідентифікувати), бо той його вкусив. Смерть пса, яку багато хто вважав можливою уникнути, викликала протести та тривалий судовий процес, який триває досі. «Необхідно вивчити мову собак, щоб спробувати уникнути нещасних випадків і надмірного застосування сили», — пояснює Санті Відаль зі школи дресирування собак «Більше, ніж гав». Відаль є одним із доповідачів на новаторському курсі для національних, муніципальних поліцейських, співробітників цивільної гвардії, лісників та інших служб, щоб навчитися діяти в надзвичайних ситуаціях із собаками та котами, не завдаючи шкоди домашнім тваринам. Близько 60 агентів вже пройшли навчання завдяки Асоціації поліцейських захисту тварин (APDA), яка просить включити права тварин до навчальної програми для вступу до поліції та цивільної гвардії.

Заняття тривали 20 годин протягом трьох днів. Відаль починає пояснення в переповненій аудиторії в Логроньо. «Якщо нам потрібно наблизитися до собаки, найкраще, щоб він бачив, як ви повільно наближаєтеся, набагато краще по кривій або паралельно, ніж прямо, це завжди знижує інтенсивність того, що сприймає тварина. Таким чином, він менше боїться, і менша ймовірність, що він вас вкусить. Якщо є двоє агентів, один може спробувати контролювати собаку, а інший — провести затримання або надати допомогу пораненому».

«А що робити, якщо ми зустрінемо агресивного собаку?», — запитує агент. «Якщо ми збираємося затримати когось із собакою, першим варіантом було б попросити його закрити або прив’язати собаку, делікатно. Якщо він цього не зробить, ми повинні подивитися, як йому протистояти. Найкраще знайти щось, що служить щитом, обмежити його простір, а потім закрити. Якщо немає іншого виходу, ви можете захищатися, звичайно», — відповідає експерт.

Розуміння поведінки собак є ключем до уникнення поспішних рішень, які можуть призвести до травм тварин або поліцейських. «Дуже важливо добре їх спостерігати, щоб отримати інформацію. Коли ви заходите в закритий простір, іноді собаці потрібен час; більшість із них розслабляються, якщо ви даєте їм простір. Те, що собака гавкає, зазвичай означає, що він наляканий, а не те, що він збирається вас вкусити. З іншого боку, якщо він облизує морду, ймовірно, він готується до нападу. Якщо він пильно дивиться на вас, це погана новина, але якщо він відводить погляд або моргає, він розслабляється. Цікавість — це позитивна емоція, якщо йому цікаво, він зазвичай не нападає», — зазначає Відаль.

Едуардо Хуста, місцевий поліцейський у столиці Ріохи та президент APDA, показує відео різних поліцейських дій, щоб розпізнати помилки. На одному з них агент на Тенеріфе затримує чоловіка, звинуваченого в торгівлі наркотиками, тоді як його три собаки гавкають і переслідують двох інших агентів, які в кінцевому підсумку стріляють у тварин. Деякі учасники протестують. «Що ще ми можемо зробити, якщо на нас нападає агресивний собака?». Хуста відповідає: «Напевно, якби вони були спокійнішими, вони б уникли нападу, тому що на агента, який проводить затримання, не нападають». Відаль додає: «У момент, коли ситуація не контролюється, може статися помилка. Але немає сенсу, коли він вже спокійний, робити щось, щоб собака нервував і нападав».

Гільєрмо Санчес є національним поліцейським у Логроньо і відвідує курс, який фінансується урядом Ла-Ріохи та організований APDA: «Я люблю тварин, у мене чотири собаки, і я хочу добре знати, як діяти, коли виникає складна ситуація. Іноді вдаються до легкого, стріляють і вбивають собаку. Я думаю, що ми повинні навчитися розуміти їх і діяти краще, чому вони гавкають, чи бояться вони, чи відчувають стрес, якими можуть бути ознаки того, що вони збираються напасти. Іноді ви заходите в будинок, де є агресивний собака, і не знаєте, що робити, нам не вистачає підготовки, щоб впоратися з цим. Ось чому цей курс цікавий, це перший, який я бачу таким».

Також є співробітники цивільної гвардії, такі як Фатіма Перес: «Зі мною траплялося, що мені доводилося їхати на ферму з неприв’язаними собаками і не знала, що робити, на випадок, якщо вони нападуть на мене. Цей курс дуже корисний для нас, щоб краще розуміти їхні сигнали». Маріо Вега — лісник: «Мене найбільше цікавить навчитися втручатися, коли є тварини, і знати, як передбачити їхню поведінку, особливо у випадках, коли є ризик того, що вони можуть нас вкусити».

Хав'єр, який вважає за краще не називати своє прізвище, є місцевим поліцейським у Логроньо: «Коли ви працюєте з людиною, ви знаєте, як діяти; спочатку ви говорите спокійно, потім підвищуєте рівень, потім застосовуєте силу, потім розкладний кийок, потім можете використовувати електрошокер і, нарешті, зброю. З твариною це не так просто, і нас не вчать, як це робити. У той момент, коли ви розумієте ці речі, у вас з’являється більше інструментів, щоб знати, як реагувати».

Президент APDA дає їм більше порад: «Уникайте різких рухів, не дивіться в очі, говоріть спокійно, йдіть до тварини по колу і намагайтеся, щоб вона не бачила в нас загрозу, тому що вона не знає, чи ми хороші, чи погані. Товариші з більшими знаннями можуть піклуватися про собак».

Курс під назвою «Поліцейське втручання за участю собак та інших домашніх тварин» також включає навчання порятунку котів, яке проводить Фернандо Санчес Оканья з фонду «Врятуй пухнастиків». «Ми працюємо над двома моделями порятунку котів: на висоті та в автомобілях. Перший — це коли кіт забирається на дерево і не знає, як спуститися. Необхідно постаратися, щоб кіт пішов до вас, а не навпаки, інакше він буде підніматися все вище і вище. Якщо ви залишите щось привабливе поруч і вийдете, він прийде. Стратегія полягає в тому, щоб знайти безпечне місце, де можна закріпити клітку-пастку і залишити всередині смачну їжу, щоб кіт зайшов».

Агенти виходять на вулицю з експертом і роблять вправу з п’ятиметровою драбиною. Потім вони вчаться, як витягти кота з двигуна автомобіля. «Ми не знаємо, чи тварина щойно туди залізла, чи подорожувала з машиною. Тому ідеально обгородити машину рибальською сіткою, потім спробувати змусити її вийти і зловити. Там ми проносимо зчитувач мікрочіпів і повертаємо його на місце походження; якщо у нього немає мікрочіпа, його потрібно переселити в безпечну котячу колонію».

Потрібно бути обережним при діях у будинках: «Це хижак і територіальна тварина. Коли приходять люди, він, як правило, ховається, але якщо ми хочемо його зловити, і він нервує, у нас є високий ризик того, що він нас подряпає або вкусить». Інше навчання полягає в тому, щоб показати, як застосовується метод CER (відлов, стерилізація та повернення) для бездомних котів. «Багато людей вважають, що котячу колонію поставили ми, але це не так; це те, що існує, і цим потрібно керувати. Стерилізація бездомних котів, встановлення їм мікрочіпів і повернення їх у свою колонію є позитивним, і закон цього вимагає».

Курс мав великий успіх, як підтверджує Таня Саес, генеральний директор з питань юстиції та внутрішніх справ уряду Ла-Ріохи: «Було дуже багато людей, майже 60 агентів. Наша мета — надати ресурси, щоб професіонали працювали з більшою безпекою, а також запобігти використанню вогнепальної зброї та електрошокерів і уникнути жорстокого поводження з тваринами». Тим часом APDA, що складається з понад ста агентів з усіх органів, має намір поширити навчання на інші громади та щоб все більше агентів знали, як діяти з повагою до домашніх тварин. Крім того, вона запропонувала Міністерству внутрішніх справ включити права тварин до конкурсних іспитів до Національної поліції та Цивільної гвардії, що вивчається міністерством.