Експрезидент США Дональд Трамп підписав указ, спрямований на значне зниження цін на лікарські засоби — від 30% до 80% — які закуповуються федеральним урядом для програм охорони здоров’я Medicare та Medicaid. Підписання відбулося в Білому домі.

Згідно з указом, фармацевтичні компанії мають 30 днів, щоб прийняти ці знижки. Якщо протягом цього терміну угоди не буде досягнуто, секретареві з питань охорони здоров'я доручається прирівняти ціни в США до тих, що сплачуються за аналогічні препарати в інших розвинених країнах. Цей механізм, відомий як «найбільш сприятлива нація», має на меті забезпечити, щоб Сполучені Штати платили за ліки стільки ж, скільки країна з найнижчими цінами, шляхом зниження цін в США або змушуючи фармкомпанії підвищувати їх за кордоном.

Зазвичай американські пацієнти платять за ліки значно більше, нерідко до трьох разів більше, ніж у більшості інших розвинених країн.

Виступаючи перед журналістами, Трамп наголосив, що ця міра спрямована не проти фармацевтичних компаній, а «проти країн», які змушують ці компанії знижувати ціни. Він заявив, що США більше не будуть «субсидувати соціалістичні системи охорони здоров’я» в Європі, назвавши ЄС «жорстоким» і в деяких аспектах «гіршим за Китай» для США. Він зазначив, що європейським країнам доведеться платити більше за свої медичні послуги.

Для реалізації цього плану передбачається розслідування щодо «іноземних держав, які вимагають кошти в американських фармацевтичних компаній». Трамп закликав фармгігантів добровільно знизити ціни на 50%, 80% або навіть 90%. Він також навів статистику, що США, маючи лише 4% населення світу, забезпечують фармкомпаніям понад дві третини їхнього прибутку. Мета указу — досягти «справедливого ставлення» до США та суттєво зменшити медичні витрати громадян.

Це вже не перша спроба Трампа реалізувати подібну політику. Під час першого президентського терміну аналогічна ініціатива була заблокована судами, які визнали, що такі дії потребують схвалення Конгресу. Проте, ідея обмеження цін на ліки користується значною підтримкою серед населення США через надзвичайно високу вартість медичної допомоги.

Новина про указ спричинила падіння акцій великих фармацевтичних компаній на біржі, як американських (Eli Lilly, Pfizer, Bristol-Myers Squibb, Merck), так і європейських (Novo Nordisk, Sanofi, AstraZeneca).

Представники фармацевтичної індустрії рішуче виступають проти ініціативи, попереджаючи, що вона призведе до скорочення інвестицій у дослідження та розробку нових препаратів, що негативно вплине на пацієнтів. Вони закликають американських політиків зосередитись на вирішенні проблем власної системи охорони здоров’я, а не імпортувати «невдалі» політики з-за кордону.