
Декількома словами
Документальний фільм про Джейн Менсфілд та інші історії про складні стосунки між голлівудськими матерями та дочками. Від скандалів до трагедій, та боротьба за правду.
Документальний фільм про життя голлівудської акторки Джейн Менсфілд, показаний на Каннському кінофестивалі, знову підняв тему складних взаємин між матерями та дочками у світі кіно. Історія Менсфілд, яка трагічно загинула в автокатастрофі, слугує лише одним із прикладів, коли дочки зірок вирішують розповісти правду про своїх матерів.
Марішка Харгітай, дочка Джейн Менсфілд, згадує про трагічну смерть матері, коли їй було всього три роки. Життя Менсфілд, яскравої зірки 50-х і 60-х років, виявилося сповненим труднощів, які призвели до раннього згасання кар'єри та проблем з алкоголем та антидепресантами. Дочка акторки, відома за серіалом «Закон і порядок», зіткнулася з типовою для Голлівуду проблемою: травмуючим співіснуванням з публічним образом матері та жорстокістю професії, яка негативно позначається на самооцінці.
У 50-60-ті роки, голлівудські діви намагалися створити образ ідеальної родини на сторінках журналів, тоді як реальність була далекою від цього. Лана Тернер, Марлен Дітріх, Джоан Кроуфорд та Бетт Девіс – усі вони грали роль ідеальних матерів, приховуючи свої особисті драми. Дочка Лани Тернер, Шеріл Крейн, розповіла про відносини кохання та ненависті зі своєю матір'ю в автобіографії «Трагічна історія Голлівуду». Дочка Деббі Рейнольдс, Керрі Фішер (принцеса Лея), з гумором згадувала про свою залежність від наркотиків, намагаючись впоратися з тиском, який чинила на неї зоряна мати.
Особливе місце займає книга Марії Ріви про свою матір, Марлен Дітріх. У цій біографії, написаній після смерті Дітріх, Ріва описує складні стосунки з перфекціоністкою-матір'ю, яка була одночасно чудовою як акторка, але не ідеальною як мати. Книга показує неминучі рахунки дочки зі своєю матір'ю.
Ще одним прикладом складних стосунків є Джоан Кроуфорд та Бетт Девіс, обидві з яких стали матерями, відкинутими своїми дочками. Мемуари Крістіни Кроуфорд «Дорога матусю» розкривають жахливу історію її стосунків з матір'ю, яка прагнула створити ідеальний публічний образ, при цьому жорстоко поводячись з дочкою. Дочка Бетт Девіс, Б.Д. Хайман, опублікувала книгу «Хранитель моєї матері», де представила свою матір як маніпулюючу та одержиму жінку з проблемами з алкоголем.
Ці історії підкреслюють, що за блиском голлівудського життя часто ховаються складні та болісні сімейні драми, де дочки змушені розплачуватися за помилки своїх матерів.