Залежність від соцмереж: як багато часу онлайн впливає на віру в фейки

Залежність від соцмереж: як багато часу онлайн впливає на віру в фейки

Декількома словами

Дослідження показує: чим більше часу людина проводить в соцмережах, тим легше вона вірить фейкам.


Користувачі, які проводять багато часу в соціальних мережах, частіше клікають по сумнівних посиланнях та вірять недостовірній інформації. Про це свідчать результати нового дослідження, присвяченого впливу залежності від соціальних мереж на сприйняття фейкових новин.

Дослідження показало, що люди, які відчувають сильну потребу в соціальних мережах, страждають від їх відсутності або чий настрій сильно залежить від активності в них, більш схильні клікати по фейковим новинам. Дані отримано в ході експерименту за участю молодих людей.

«Проблематичне використання соціальних мереж показує, наскільки людина залежить від них», – пояснює Дар Меші, дослідник та співавтор статті. Таке використання включає в себе постійну стурбованість соціальними мережами, перепади настрою через їх використання, потребу в лайках і коментарях, конфлікти в реальному житті та синдром відміни.

За словами вчених, така поведінка підвищує ймовірність віри в неправдиві новини, взаємодії з публікаціями новин (як реальними, так і фейковими), а також бажання клікнути на конкретні фейки. Меші припускає, що це може бути пов'язано з імпульсивністю, яка часто спостерігається у людей з проблемним використанням соціальних мереж.

В онлайн-експерименті взяли участь 189 осіб віком від 18 до 26 років. Учасникам показали 20 новинних публікацій, що імітують стрічку соціальних мереж, з яких десять були реальними, а десять — прикладами фейкових новин. Дослідники оцінили судження учасників про публікації, їх наміри клікнути, коментувати, ставити лайки та ділитися. Також було виміряно їх загальний проблемний зв'язок із соціальними мережами.

Вчені вважають, що це перше дослідження, яке аналізує вплив проблемного використання соціальних платформ на віру у фейкові новини та взаємодію з ними. Медичні установи не визнають проблемне використання соціальних мереж клінічним розладом, але Меші бачить схожість зі вживанням психоактивних речовин та іншими аддиктивними розладами.

«Люди, які демонструють проблемне використання соціальних мереж, можуть почуватися погано, якщо не мають до них доступу, і навіть повернутися до їх використання після спроб відмовитися», — описує Меші. Така поведінка, за його словами, пов'язана з втратою роботи, поганими оцінками чи проблемами з психічним здоров'ям.

Дослідники вважають, що співпраця з великими технологічними платформами, такими як Meta чи Google, могла б допомогти цій аудиторії. Наприклад, можна було б ідентифікувати людей, які демонструють проблемне використання соціальних мереж, та адаптувати їх досвід, щоб зменшити поширення та вплив фейкових новин. «Цього можна досягти різними способами», – зазначає Меші. «Платформи могли б дозволити людям, які проходять терапію від надмірного використання соціальних мереж, вибирати інший тип алгоритму», – пояснює він.

Про автора

експерт із глибокого аналізу та фактчекінгу. Пише аналітичні статті з точними фактами, цифрами та перевіреними джерелами.