Декількома словами
В ЄС зростають розбіжності щодо політики стосовно Ізраїлю. Ряд країн вимагають більш жорстких заходів, в той час як Німеччина опирається, виступаючи за збереження поточних відносин.
У Європейському Союзі посилюються розбіжності щодо політики стосовно Ізраїлю. Кілька країн ЄС, зокрема Франція, Іспанія та Бельгія, закликають до більш рішучих дій на тлі триваючого конфлікту в Газі та порушень прав людини. Водночас Німеччина, дотримуючись іншої позиції, виступає за збереження чинної угоди про асоціацію з Ізраїлем.
Розбіжності стали очевидними після рішення ЄС переглянути угоду про асоціацію з Ізраїлем, щоб оцінити відповідність уряду Ізраїлю стандартам у сфері прав людини. Цей процес мав розпочатися найближчим часом. Проте, на тлі гуманітарної катастрофи в Газі та нещодавнього інциденту з обстрілом ізраїльськими силами європейських дипломатів на Західному березі, декілька країн ЄС вимагають більш жорстких заходів.
Зокрема, Франція, Іспанія та Бельгія, а також Велика Британія (поза ЄС) закликають до більш жорсткої позиції. Німеччина ж, навпаки, виступає проти будь-яких змін у відносинах з Ізраїлем, побоюючись звинувачень в антисемітизмі.
У листопаді 2024 року колишній глава європейської дипломатії Жозеп Боррель представив звіт, у якому вказувалося на недостатнє реагування Ізраїлю на занепокоєння ЄС щодо можливих порушень міжнародного гуманітарного права в Газі. Боррель наголосив, що дії Ізраїлю у відповідь на атаку ХАМАС 7 жовтня 2023 року вимагають перегляду угоди про асоціацію, яка регулює відносини між Ізраїлем та ЄС з 2000 року і є одним з небагатьох важелів тиску Брюсселя на ізраїльський уряд.
Ініціатива щодо більш рішучих заходів не знайшла підтримки у таких країн, як Австрія та Німеччина, які побоюються звинувачень в антисемітизмі. Проте, через шість місяців, ситуація змінилася. Естонія, за ініціативи якої діяла більшість країн-членів, закликає до більш жорстких заходів. Навіть союзники Ізраїлю, такі як Австрія та Польща, висловлюють занепокоєння.
«Коли Іспанія та Ірландія вимагали перегляду Угоди про асоціацію [у листі президенту Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн у лютому 2024 року, який Німеччина проігнорувала], загинуло 28 000 людей. Зараз їх понад 50 000. Потрібно було це збільшення, щоб дехто сказав, що більше не може закривати очі», — заявив Жозеп Боррель. Він також зазначив, що Брюсселю буде складно уникнути відповіді, враховуючи наявні внутрішні звіти та загальне засудження дій Ізраїлю.
Австрія, поділяючи занепокоєння, підкреслює важливість дотримання міжнародного права та захисту цивільного населення. Польща також змінила свою позицію. Проте Німеччина залишається осторонь, вважаючи, що необхідно підтримувати канали зв'язку з Ізраїлем для обговорення розбіжностей.
Деякі країни, включаючи Францію, розглядають можливість введення санкцій проти осіб, відповідальних за порушення міжнародного гуманітарного права. Велика Британія вже призупинила переговори про торговельну угоду з Ізраїлем. Проте, рішення Брюсселя з цього питання залишається невизначеним.
У той час як група країн ЄС наполягає на більш рішучих заходах, Німеччина продовжує опиратися, підкреслюючи важливість діалогу з Ізраїлем. Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес закликав ЄС «вийти за рамки слів і вжити заходів, які можуть включати призупинення угоди або санкції». Бельгія також зажадала розширення санкцій.
В Європарламенті лунають заклики до більш жорстких заходів, включаючи призупинення угоди про асоціацію, ембарго на постачання зброї та санкції проти високопосадовців ізраїльського уряду. Проте, остаточне рішення залишається за Брюсселем.
