Декількома словами
Італія та Данія очолили ініціативу щодо посилення міграційної політики в ЄС, закликаючи до депортації мігрантів-злочинців. Ініціативу підтримали ще сім країн, висловлено стурбованість з боку правозахисних організацій.
Італія та Данія виступили з ініціативою, підтриманою сімома іншими країнами-членами ЄС, з вимогою надати державам більше повноважень у питаннях депортації мігрантів, які вчинили злочини. Про це стало відомо після зустрічі прем'єр-міністра Італії Джорджії Мелоні та її данської колеги Метте Фредеріксен у Римі.
У спільному листі, підписаному дев'ятьма країнами, висловлюється намір переглянути міжнародні конвенції в галузі міграції, починаючи з Європейської конвенції з прав людини. Мелоні підкреслила, що мета ініціативи – не послабити, а зміцнити європейські конвенції, щоб зробити їх більш ефективними у вирішенні проблем, пов'язаних з міграцією. Вона навела як приклад статтю Європейської конвенції з прав людини, підписаної в Римі 1953 року, заявивши, що її інтерпретація іноді призводить до захисту не тих людей.
Прем'єр-міністр Данії Фредеріксен погодилася з Мелоні, зазначивши, що країни прагнуть забезпечити безпеку європейців. «Ми не можемо гарантувати безпеку наших народів і Європи, якщо не контролюватимемо наші зовнішні кордони», – заявила вона. У листі також міститься заклик до більшої автономії на національному рівні при ухваленні рішень про депортацію мігрантів-правопорушників та посилення контролю над тими, кого неможливо репатріювати. Автори листа закликають не використовувати права людини як зброю проти кордонів та наполягають на більшій свободі для влади у відстеженні іноземних злочинців, які підлягають депортації.
Крім лідерів Італії та Данії, лист підписали Австрія, Чехія, Латвія, Польща, Бельгія, Естонія та Литва. Представники правозахисних організацій, зокрема PICUM, висловили стурбованість, назвавши ініціативу спробою підірвати основи ЄС – права людини та верховенство права. Вони вважають, що це призведе до криміналізації мігрантів та злиття міграції зі злочинністю.
У листі міститься критика на адресу Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), рішення якого, на думку авторів, обмежують можливості урядів у прийнятті політичних рішень. Країни-ініціатори вважають, що рішення ЄСПЛ ускладнюють захист суспільства від сучасних викликів. Автори зазначають, що в деяких випадках, пов'язаних з депортацією іноземних злочинців, інтерпретація Конвенції призвела до захисту не тих осіб.
На завершення, дев'ять країн, які підписали листа, прагнуть посилити міграційну політику в ЄС, що відповідає поточним тенденціям у Європейській комісії. В останні місяці було представлено пропозиції щодо прискорення депортацій, зокрема, для осіб, які вчинили повторні злочини або становлять загрозу безпеці.
