Декількома словами
Нова стаття про трансформацію журналістики, вплив політичної коректності та самоцензуру в сучасних ЗМІ.
У своїй колонці автор розмірковує про зміни в журналістиці та самоцензуру, зумовлену новими соціальними нормами. Він ділиться досвідом роботи в минулому, коли дозволяв собі різкі описи зовнішності публічних людей, і висловлює жаль за ті часи, коли таке було можливим. Автор ставить питання про вплив політичної коректності на свободу слова та розвиток літератури.
У минулому автор, працюючи журналістом, часто описував зовнішність людей, акцентуючи увагу на їхніх недоліках. Зараз, озираючись назад, він усвідомлює, що це було проявом журналістської самовпевненості. Автор зазначає, що великі письменники минулого, такі як Шекспір чи Фолкнер, не змогли б творити в сучасних умовах, підкоряючись суворим рамкам суспільної моралі.
Він наводить приклади зі своєї професійної діяльності, коли його публікації викликали негативну реакцію. В одному випадку опис зовнішності політика викликав критику з боку колеги. В іншому, акцент на фізичних особливостях відомої людини призвів до образи та розриву відносин. Згадуючи ці епізоди, автор підкреслює важливість поваги до особистості та застерігає від використання образливих характеристик.
Автор визнає, що сучасна журналістика зазнає впливу "санітарної" цензури, але не впевнений, чи веде це до розвитку чи регресу літератури. Він також ділиться випадком, коли отримав листа від матері, дитини якої торкнулася хвороба, після чого повністю змінив свій підхід до опису людей, усвідомивши необхідність прояву більшої тактовності та співчуття.
