Декількома словами
У новій статті нейробіолог пояснює, чому лише люди мають свідомість, розглядаючи відмінності в структурі мозку та проводячи паралелі з іншими видами.
Питання про те, чому самосвідомість, здатність усвідомлювати себе та навколишній світ, притаманна переважно людям, турбує вчених протягом багатьох років. Нейробіолог Маві Санчес Вівес пояснює, що відповідь криється у відмінностях між людським мозком та мозком інших тварин.
Різні рівні свідомості
Для початку варто визначитися з терміном «свідомість». З точки зору нейронауки, свідомість – це стан неспання, здатність усвідомлювати себе, інших людей та навколишнє середовище. У цьому сенсі, свідомість не є виключно людською прерогативою. Багато тварин, як і люди, можуть переходити зі стану свідомості в несвідомий стан, наприклад, під час сну.
Самосвідомість як унікальна риса
Коли йдеться про щось унікальне для людей, найчастіше мається на увазі самосвідомість. Це відчуття ідентичності, безперервності в часі, пам'ять про минуле, сприйняття сьогодення та планування майбутнього. До цього додаються такі когнітивні процеси, як мова, пам'ять, мислення, креативність і, що особливо важливо, метапізнання – здатність думати про своє мислення та аналізувати власні когнітивні процеси.
Відмінності в будові мозку
Ключ до розуміння самосвідомості лежить у відмінностях у будові мозку. Найбільш значні відмінності спостерігаються в корі головного мозку, яка у людини значно складніша: більша кількість нейронів, товстіша кора, більше мієлінізованих аксонів, що забезпечує більш швидку передачу сигналів. Висока щільність нейронів та розвинені нейронні зв'язки дозволяють обробляти більше інформації. Як сказав фізик Емерсон Пу: «Якби людський мозок був настільки простим, що ми могли б його зрозуміти, ми були б настільки простими, що не змогли б його зрозуміти».
Порівняння з іншими видами
Незважаючи на складність людського мозку, існують відмінності і між різними видами тварин. Найбільш схожими до людського мозку за розміром є кора головного мозку у китів та слонів, які також мають складні форми комунікації та соціальної поведінки. Однак людська мова, що лежить в основі рефлексії та самосвідомості, значно складніша, ніж форми комунікації у цих видів. Що стосується людиноподібних мавп, їх мозок менший, а кора головного мозку тонша, ніж у людей. Дослідження показують, що їх когнітивні функції та навички можуть бути схожими на рівень розвитку дітей 2-3 років.
Актуальні дослідження
Розуміння механізмів свідомості – актуальна тема в сучасній нейронауці. Хоча свідомість вважається властивістю, що виникає в мозку, єдиної теорії її формування поки що не існує. Ведуться дослідження, що порівнюють різні теорії, та розробляються методи вимірювання активності мозку для визначення рівня свідомості у людей, не здатних спілкуватися, наприклад, тих, що знаходяться у вегетативному стані.
Ключові слова: #свідомість #нейробіологія #мозок #самосвідомість #наука #тварини #кораголовногомозку #дослідження
