Декількома словами
Історія незалежності Панами, роль США та геополітичні амбіції в контексті заяв про можливий перегляд контролю над Панамським каналом.
Більше століття тому, 3 листопада 1903 року, Панама проголосила свою незалежність від Колумбії, що стало результатом складних геополітичних інтриг та зусиль Сполучених Штатів. Ця дата знову привертає увагу у світлі сучасних заяв про можливий перегляд контролю над Панамським каналом.
На початку XX століття президент США Теодор Рузвельт, як відомо, заявив: «Я взяв Панаму». Ця фраза відображала прагнення Вашингтона до контролю над стратегічно важливим каналом, що з'єднує Атлантичний та Тихий океани. США активно підтримували сепаратистський рух в Панамі, що зрештою призвело до відділення країни від Колумбії.
В період президентства Дональда Трампа знову виник інтерес до Панамського каналу. Трамп висловив бажання, щоб США повернули собі контроль над цим водним шляхом, що викликало широкий резонанс у міжнародних колах і нагадало про часи експансіонізму Рузвельта.
Історія незалежності Панами тісно пов'язана з геополітичними інтересами різних держав. У 1846 році Колумбія підписала з США договір, який надав американцям привілеї в портах та право на будівництво залізниці через Панамський перешийок. В обмін США гарантували суверенітет Колумбії над територією перешийка.
Проте будівництво каналу зіткнулося з труднощами. Французька компанія, що розпочала роботи в 1880-х роках, збанкрутіла через технічні проблеми та корупцію. США, скориставшись ситуацією, запропонували Колумбії новий договір, який передбачав передачу території під будівництво каналу. Колумбійський сенат відхилив цей договір, що стало причиною для США підтримати панамських сепаратистів.
3 листопада 1903 року Панама проголосила незалежність. США негайно визнали нову державу та забезпечили їй військову підтримку. Колумбія спробувала відновити контроль над територією, але американська армія перешкодила цьому.
У наступні роки відносини між Колумбією та США були складними. Були зроблені спроби врегулювання конфлікту, але остаточна угода була досягнута лише в 1914 році, коли Колумбія отримала компенсацію за втрату Панами. США продовжували контролювати канал до 1999 року, коли управління було передано Панамі.
Сьогодні, у світлі нових геополітичних реалій та заяв американських політиків, питання про статус Панамського каналу знову стає актуальним. Історія відносин між Панамою, Колумбією та США показує, як політичні амбіції та економічні інтереси впливають на долю країн та цілих регіонів.
