Декількома словами
Вчені розкрили секрет еволюції бактерії чуми: вона послабила свою вірулентність, щоб ефективніше поширюватися та вбивати. Відкриття має важливе значення для боротьби з інфекціями.
Неймовірне відкриття: бактерія, що викликала чуму, знизила свою смертоносність, щоб поширюватися ефективніше та вбивати більше людей. Вчені з'ясували, що Yersinia pestis, відповідальна за три масштабні пандемії чуми, послабила свою вірулентність. Це дозволило їй виживати протягом століть і продовжувати забирати життя.
Дослідники під керівництвом мікробіолога з'ясували, що протягом століть кількість копій гену, що відповідає за вірулентність бактерії, зменшувалася. Ген під назвою «pla» містить інструкції для виробництва білка, який дозволяє бактерії переміщатися в лімфатичні вузли та розмножуватися, перш ніж атакувати кров. Чим менше копій цього гену, тим менш смертоносною є бактерія.
Було проведено експерименти на мишах, які показали, що заражені бактеріями з меншою кількістю копій гену помирали на 20% рідше. Вчені припускають, що природний відбір сприяв виживанню менш летальних штамів в умовах, коли щурів, основних переносників чуми, ставало менше після масових епідемій.
«Це дозволило бактерії довше зберігатися в популяціях, які не витримали б 100% вірулентну Yersinia pestis», - говорить . «Це спосіб продовжити передачу в пандемію. Ми ніколи не бачили такої характеристики у чуми. Вона еволюціонувала, щоб довше зберігатися. Це була відчайдушна адаптація», - додав вчений.
Експерти підкреслюють, що це відкриття має важливе значення для розуміння еволюції бактерій та розробки нових стратегій боротьби з інфекціями. Наприклад, професор зазначив, що зміна кількості копій одного гену може суттєво вплинути на поведінку патогену, що необхідно враховувати в боротьбі зі стійкими до антибіотиків бактеріями. Він підкреслив, що розуміння взаємодії екології, генетики бактерій, здоров'я тварин та людини має вирішальне значення в сучасному світі, де стійкі бактерії поширюються по всьому світу.
Відкриття ще раз підкреслює важливість міждисциплінарного підходу до вивчення інфекційних захворювань та необхідності постійного моніторингу еволюції патогенів.
