Декількома словами
Виставка фотографій Себастьяна Салгадо «Амазонія» досліджує взаємозв'язок мистецтва та науки в контексті захисту тропічних лісів та корінних народів, порушуючи питання екології та кліматичних змін.
Виставка фотографій Себастьяна Сальгадо «Амазонія» – це не просто візуальна данина тропічним лісам, а глибоке дослідження взаємозв'язку мистецтва та науки, що розкриває знання корінних народів.
Салгадо, спочатку економіст, розвинув структурний погляд на глобальну нерівність, що знайшло відображення в його фотографіях, які зафіксували екологічну, політичну та культурну складність життя в Амазонії. Експозиція, що включає понад 200 чорно-білих фотографій і звуковий супровід від Жан-Мішеля Жарра, є чуттєвим досвідом, що відобразив велич пейзажів та життя понад 300 000 корінних жителів.
Виставка, що стала результатом семи років роботи у найвіддаленіших куточках Амазонки, демонструє не тільки пишність природи, а й глибину знань корінних народів, їх зв'язок з екологічними циклами та розуміння простору та часу.
У той же час, критики відзначають, що стилізоване використання чорно-білої фотографії може посилювати екзотизацію та представляти образи поза часом. Однак, варто враховувати, що протягом своєї кар'єри Салгадо документував наслідки колоніалізму та глобального капіталізму, присвячуючи свої роботи темам міграції, нерівності та екологічної катастрофи.
В умовах кліматичної кризи Амазонія відіграє ключову роль у боротьбі з глобальним потеплінням та захисту прав майбутніх поколінь. Салгадо та його дружина Лелія Ванік Салгадо підкреслюють важливість збереження як лісів, так і їх мешканців, стверджуючи важливість біокультурних зв'язків між територією та корінними народами.
Їхній підхід сприяє зміцненню боротьби за кліматичну справедливість, відкриваючи простір для взаємодії мистецтва, науки та етики. Фотографії Салгадо нагадують про те, що наука може бути поетичним і визвольним заняттям, подібно до математика Александра Гротендіка, який відмовився від чистої математики через її потенційну руйнівність.
В мистецтві Салгадо, як і в філософії корінних народів Амазонії, лунає ідея про те, що знання не відокремлені від життя та турботи про навколишній світ. В даний час, коли світ стоїть перед безпрецедентними викликами, необхідно, щоб особи, які приймають рішення, прислухалися до цих інших голосів науки: тих, які думають з чутливістю, смиренням та уявою. Тільки так можна переорієнтувати знання на спільне благо та поставити його на службу тим, хто найбільше страждає від наслідків нерівності та зміни клімату.
